Історія українського тризуба

Історичний екскурс

(19 лютого -- 30 років з часу затвердження Державного Герба України)

 

     Творці сучасного державного герба України графічне зображення Тризуба побудували на основі розробленого Василем Кричевським 1918 року                       Авторський колектив – Андрій Гречило, Олексій Кохан і Іван Турецький – у такий спосіб передали ідею спадкоємності сучасної України від УНР. Кінцевий варіант проекту герба автори підготували протягом 14-20 грудня 1991 року. Під час роботи зав’язалися суперечки з народними депутатами щодо форми щита. Із запропонованих 10 його ескізів вибрали п’ятисторонній. Оскільки зображення державного герба мусить відповідати єдиному еталону, авторська група опрацювала й нове його технічне креслення, а також виконала кольоровий малюнок на підрамнику 1х1 метр.

    Тризуб Верховна Рада затвердила із компромісним формулюванням як «малий державний герб» 19 лютого 1992 року – після запеклих дебатів і переголосовувань (тоді в парламенті переважала прокомуністична більшість). Ця «компромісна назва» тяжіє над Тризубом досі.

       Що означає Тризуб – досі достеменно невідомо, жодне з його тлумачень не є остаточним і переконливим. Але державний герб не конче мусить щось означати

    «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський у статті «Український Державний герб» наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР.

     І ще аргументував: «Київська держава Володимира Великого була найбільшою українською державою, яку пам’ятає наша історія. Вона обіймала всі тодішні українські землі. Від неї веде початок наше право, письменність, мистецтво, державне і релігійне життя… Народна Українська Республіка, поставивши завданням об’єднати в самостійній Українській державі українські землі й відновити повноту культурного й політично-національного життя, бере за герб старий знак Володимира Великого».

     Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізовує історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю.

     І цього цілком досить.

Освячення джерела в Шилівці

    16 лютого в нашому с. Шилівці урочисто відкрили та освятили занедбану з роками криничку, в яку стікає джерело. Григорій Шило, в минулому "афганець", разом з побратимами та активною молоддю села спорудили таку прекрасну споруду на місці витоку джерела. Подію присвятили Дню виведення радянських військ з Афганістану.

    Григорій згадує: "Пам'ятаю, як дуже сильно нам хотілося холодної джерельної води в гарячих пісках Афганістану. Тож нехай люди нашого села тамують спрагу та радіють дарунку природи".

  До цієї урочистої події долучилися працівники клубу та бібліотеки, а також аматори художньої самодіяльності.

16 лютого в Україні відзначають День Єднання

 Свято Єднання українців

      Сьогодні, 16 лютого біля   сільського  клубу зібралися   жителі с. Шилівки, щоб   відзначити ще одне державне   свято -- День Єднання   українців.

    Слово "єднання" включає в   себе цілісність, неподільність,   згуртованість. Ми всі різні, по   різному спілкуємося, сперечаємося, з'ясовуємо відносини, але завжди упевнені в одному -- країна у нас одна, Україна єдина, і ми повинні бути єдиними. На святі звучав Гімн України, слова любові до України та заклики до єднання з вуст старости села Кімлик В. С., працівників клубу та бібліотеки, жителів с. Шилівки. Всі сфотографувалися з розгорнутим Прапором України. 

Свистіли кулі над Афганом

 Прес-калейдоскоп

       З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вшановувати пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.

      Ось і сьогодні в теплому та затишному приміщенні бібліотеки з нагоди відзначення 33-ї річниці виведення військ з Афганістану для широкого кола користувачів проведено прес-калейдоскоп "Свистіли кулі над Афганом".        

   Афганістан… Це далека мусульманська країна, але уже 33 роки у нашій свідомості ця країна асоціюється з болем втрат, людським лихом, справжнім пеклом, до якого потрапили наші земляки, юнаки, яким ледь-ледь виповнилось двадцять років. По-різному зараз оцінюють події тих років. Різне бачення афганської війни, її наказів і військових операцій тими, хто їх виконував. Для нас це взагалі події, які відбувалися в іншій державі, але учасниками яких були наші батьки, родичі, земляки. І тому для них і для нас Афган - страшна пам’ять страшної війни, уроки якої мають бути засвоєні нашою молоддю і політиками, щоб ніколи не повторюватися.

      Згадати причини початку війни в Афганістані, її перебіг та наслідки всі бажаючі мали змогу з книг та періодичних видань.

Навчання цифровій грамотності -- вимога часу

 Бібліо-оголошення

 Хочу ще раз нагадати всім односельчанам та користувачам бібліотеки, що в бібліотеці можна  навчатися цифровій грамотності на платформі "Дія. Цифрова освіта". Подивившись невеличкі відео-розповіді про те, як користуватися смартфонами та комп'ютером, які відкривають нам майже безмежні можливості, ви зможете значно покращити та урізноманітнити своє життя.

    Це зовсім нескладно. 8 чоловік вже пройшли такі навчання та отримали відповідні сертифікати. Тож запрошую на навчання. 

Полтавський соловей і благодійник

 Літературна година

     (2.02 -- 210 років з дня народження         Є. П. Гребінки).                                

      Євгену Гребінці судилося стати найвизначнішим байкарем першої половини XIX ст. «Як байкопис,— зазначав І. Франко,— займає Гребінка перше місце в нашім письменстві». «Гребінка,— за словами І. Франка,— йшов шляхом, прокладеним в російській літературі Криловим, але йшов досить самостійно, не наслідуючи Крилова, вносячи в свої байки український пейзаж і світогляд українського му­жика».                                     

     Своїм ко­рінням байки Гребінки сягають насамперед у народну творчість, в якій знайшли животрепетне вираження одвічні думи, прагнен­ня й сподівання простого люду. Майже в усіх його байках хижа­кам і гнобителям протиставляється звичайний трудівник як уособлення людяності, працьовитості, моральної вищості. Своє ставлення до явищ дійсності байкар переважно визначає з на­родних позицій, спрямовуючи гнів проти жорстокої поміщицької сваволі, несправедливості.                                                                 Євген Гребінка — типовий представник доби романтизму. Його творчість позначена стильовим розмаїттям.                                                                                Як зазначив М.Зеров, «талановите впровадження оповідача, виробленість і характерність мови, що вбирає в себе народні прислів'я та приповідки, широкий побутовий малюнок – всім цим Гребінка переважив усіх своїх попередників…
 В цей день в Шилівській бібліотеці спільно з клубом було проведено літературну годину "Полтавський соловей і благодійник".