Книжкобуси й бібліокарети

 історична довідка

(до Всеукраїнського дня бібліотек)

Бібліотеки пройшли свій шлях розвитку, і їхня історія, часом незнана, показує, що в усі часи люди тяглися до знань.

Мандрівна або пересувна бібліотека у штаті Теннесі, США, фото 1943 року

Фото: 

https://www.wikiwand.com/

Сьогодні, коли достаток та розвинений інтернет-речей, дають змогу поціновувачам упорядковувати власні бібліотеки з підбіркою під особистий смак, роль бібліотек нівелюється. Але раніше у прагненні до знань виручали саме бібліотеки. За певної історичної доби вони були пересувними. Як от бібіліокарети:

Фото: md-eksperiment.org/

Збережені світлини дають змогу відчути роль книги та бібліотек у часи, коли не було гаджетів та вікіпедій. Подивімося й ми:

Проект пересувної бібліотеки для хворих. Реалізований 1928 року

Фото: https://ochmanity.com

 Пересувні бібліотеки функціонували зокрема в Чехії, Польщі, Фінляндії, Швеції, Австралії, Сполучених Штатах.

Мобільна бібліотека в парку, Колумбія, 1940

Фото: travelask.ru

Фото: http://literarycafe.altervista.org

Мобильна бібліотека в Курдистані, Іран, 1970

Фото: travelask.ru

Не втратили актуальності мобільні бібліотеки і сьогодні:

Бібліобус на Вінничині. 

Фото: https://day.kyiv.ua/

Зокрема в Україні 2017 році пересувна бібліотека запрацювала у Вінницькому районі. Там зявився бібліобус — він приїжджає до сіл району. Бібліобус укомплектовано стелажами з книгами, має комп’ютер з виходом в  Інтернет, стаціонарні місця для відвідувачів, комплект меблів і тент для роботи влітку. Ця бібліотека на колесах доставляє також сучасну літературу та книги за індивідуальним замовленням читачів. А ще бібліобус працюватиме як інформаційний, консультативний, освітній дитячий центр.

Крім того 2019 року Україною мандрує інноваційна бібліотека "Книжкобус".

Фото: stolychno.news

Приємного читання!

Український професор знає 50 мов

 Фактично всі мови Європи опанував професор Костянтин Тищенко. Він добре знає зокрема перську, деякі з рідкісних фіно-угорських, розмовляє мовою басків (народу, що живе на території сучасної Іспанії). Разом виходить 50. У Київському Національному університеті професор заснував музей мов. 

Сьогодні в День європейських мов, згадаймо українських поліглотів і надихнімося на вивчення мов, що не тільки посприяє розвиненню ерудиції та професіоналізму, а й було і є ознакою освічено, культурної людини.

Григорій Сковорода (1722 – 1794) володів кількома давніми й новими мовами.

Іван Франко (1856—1916) знав 14 мов.

Леся Українка (1871 - 1913) загалом добре володіла десятьма мовами. 

Михайло Драй-Хмара опанував 19 мов. 

Михайло Рудницький (1889 – 1975) володів десятьма мовами.

 Микола Зеров (1890 – 1937) знав 20 мов. 

Письменник Василь Єрошенко (1890 – 1952) вільно розмовляв 12-ма мовами (Цей факт, справді, варто визнати унікальним, бо в 4 роки він утратив зір). 

Павло Тичина (1891—1967) самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов. 

Григорій Кочур (1908 – 1994) знав понад 30-ти іноземних мов. 

Агатангел Кримський (1871 — 1942)  на запитання "скільки мов знає" жартома відповідав: «легше буде сказати, яких я мов не знаю»; а науковці нарахували від 60 до 100 мов. Він мав феноменальну пам'ять і скаржився знайомим, що «нічого не може забути».

Зазначимо, що Європейський день мов, який відзначають 26 вересня, проголошено, щоби спонукати людей вивчати мови протягом життя.

День вшанування подвигу партизан

Тематична викладка.

22 вересня в Україні відзначають День партизанської слави, вшановуючи подвиг партизанів та підпільників у період Другої світової війни.

Це - свято людей сильних духом, які не шкодували життя для перемоги над ворогом.

Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами, а масовості партизанський рух набув лише з кінця 1942 року. Мирне населення чинило опір окупаційному режиму, масовим убивствам, геноциду єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи. 

Подвиг партизан-підпільників увічнюють у багатьох населених пунктах України пам'ятники, історичні музеї, музеї партизанської слави. Партизанському опору присвячено також чимало книг.

    Наша бібліотека пропонує найбільш популярні та читаючі книги про боротьбу партизанів з фашистськими окупантами у Другій світовій війні.

Цвіт Зінківщини, цвіт нації

  Літературна краєзнавча година

     Согодні, 20 вересня, у 1895 році народився наш славетний земляк Дмитро Зеров (у місті Зінькові на Полтавщині). Відомий як український ботанік, академік АН УРСР (з 1948 року). Заслужений діяч науки УРСР (1965).

       Понад 20 років Дмитро Зеров очолював Українське ботанічне товариство. Тема йогого докторської дисертації, яку він успішно захистив, «Болота УРСР. Рослинність і стратиграфія» (1937). 

     Основні наукові праці — із систематики, флористики та філогенії спорових рослин, займався ботанічною географією, палеоботанікою, історією рослинності.

Фото: родина Зерових. У центрі голова сім'ї - Костянтин Зеров в оточенні дітей та їхніх сімей

     Зазначимо, що вся сім'я Зерових була високоосвіченою: «Батько вчитель, потім — завідувач міської школи, нарешті — 1905 року — інспектор народних шкіл"*, рідний брат Микола залишив вагомий слід в українскій літературі, зокрема як поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми та перекладач античної поезії, також рідний брат Михайло став поетом і перекладачем, відомим під літературним псевдонімом Михайло Орест, прославилися й інші члени родини Зерових.

*Так написав про батька Костянтина Іраклійовича Зерова син Микола у своїй автобіографії.

Полтавщина наша славна, наша гордість вікова.

 Краєзнавча інформація.

         Нещодавно наш районний центр -- м. Зіньків відзначив чергову річницю з дня свого заснування. Це свято -- ще один великий привід нам усім згадати і славну історію свого краю, яка нараховує більш як 4 століття, і тих багатьох людей-подвижників, які присвятили своє життя його збереженню та розквіту, і про всі ті події та  перипетії, які довелося пережити та долати простим людям, нашим батькам та пращурам.

      Знати історію краю, де ти народився -- святий обов'язок кожної людини. І допоможуть у цьому, звичайно, книги. Тож в Шилівській бібліотеці влаштовано постійно діючий краєзнавчий куточок під назвою "Полтавщина наша славна, наша гордість вікова",  де зібрані книги та газетно-журнальний матеріал краєзнавчої тематики. В ньому кожен користувач знайде для себе потрібний матеріал, адже книги розміщені за розділами:                                               "Зіньківщина у просторі часу".                                                                                     "Сторінки історії рідного краю".                                                                                   "Усіх героїв поіменно земля Зіньківська пам'ятає".                                                 "Краса і велич рідної природи".                                                                                     " Літературна спадщина письменників-земляків".

Додати підпис

                                                            

Додати підпис

Додати підпис

                                                                                       

     Запропоновані книги будуть цікаві широкому колу читачів, які цікавляться минувшиною нашого краю та творчістю письменників-земляків.

Голови гнути я не збирався

Хвилина пам'яті

(до 35-річчя зі дня смерті  Василя Стуса) 

       Трагічна доля судилася Василю Стусу (1938—1985) —талановитому українському поету, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. 

     Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди і заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: «...Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».

     В Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном.

       До особистості В. Стуса нині повертаються знову і зновву, про що свідчать нові книги про життя та громадянську позицію незламної Людини.

 

   Запрошую своїх користувачів ознайомитися з творчістю В. Стуса, перегорнувши сторінки його книг, чи прочитавши численні публікації в пресі про нього, які зберігаються в Шилівській бібліотеці, щоб віддати шану цій видатній Людині та почерпнути собі сили і натхнення з його віршів та незламного духу.

День знань -- свято дітей і батьків.

Виставка-реклама. 

   День знань -- це свято розвитку, пізнання всього нового та невідомого. Це свято не лише школярів, але і для їх батьків,  всіх, хто прагне до всебічного розвитку та вдосконалення. І досягти цього можна, перш за все, через книги та самоосвіту.

    В Шилівській бібліотеці до нового навчального року для учнів нашої школи впорядковано книжковій фонд, поновлені роздільники та тематичні полички, а ще влаштовано для дітей виставки-реклами нової сучасної літератури.

     

   Запропоновані книги будуть цікаві не лише дітям, а й їх батькам