Полтавський соловей і благодійник

 Літературна година

     (2.02 -- 210 років з дня народження         Є. П. Гребінки).                                

      Євгену Гребінці судилося стати найвизначнішим байкарем першої половини XIX ст. «Як байкопис,— зазначав І. Франко,— займає Гребінка перше місце в нашім письменстві». «Гребінка,— за словами І. Франка,— йшов шляхом, прокладеним в російській літературі Криловим, але йшов досить самостійно, не наслідуючи Крилова, вносячи в свої байки український пейзаж і світогляд українського му­жика».                                     

     Своїм ко­рінням байки Гребінки сягають насамперед у народну творчість, в якій знайшли животрепетне вираження одвічні думи, прагнен­ня й сподівання простого люду. Майже в усіх його байках хижа­кам і гнобителям протиставляється звичайний трудівник як уособлення людяності, працьовитості, моральної вищості. Своє ставлення до явищ дійсності байкар переважно визначає з на­родних позицій, спрямовуючи гнів проти жорстокої поміщицької сваволі, несправедливості.                                                                 Євген Гребінка — типовий представник доби романтизму. Його творчість позначена стильовим розмаїттям.                                                                                Як зазначив М.Зеров, «талановите впровадження оповідача, виробленість і характерність мови, що вбирає в себе народні прислів'я та приповідки, широкий побутовий малюнок – всім цим Гребінка переважив усіх своїх попередників…
 В цей день в Шилівській бібліотеці спільно з клубом було проведено літературну годину "Полтавський соловей і благодійник".