Вишивальниця золотої душі

Відео-знайомство.

      Чи не в кожній хаті шилівчан висять вишиті картини, вишиті рушники, вишиті ікони. Здавна жінки вишивали — вишивають і понині.

(рушник Сивокінь Галини Василівни у її оселі)

    Чимало робіт — як згадки від батьків, або як спадщина — вишита сорочка, вишиті наволочки на подушки…

     Нині невелика виставка вишитих робіт у Шилівці є в сільській бібліотеці, а також в етнографічному музеї Шилівської школи. Такими міні музеями є оселі шилівських вишивальниць. Серед них — Сивокінь Галина.



Її рушники порозліталися в ріні куточки України й за кордон. Власні вишивки, як теплі подарунки дарувала вона друзям та рідним. Не одне шкільне свято прикрашав її вишитий ковер, який зображує мотиви української пісні «Несе Галя воду». 

(Фрагмент вишитого килима в оселі Галини Сивокінь)

(Рукав сорочки, який вишивала мати Галини Василівни)

    Чимало вишивок прикрашають її дім. Як святиню береже Галина Василівна сорочки від мами, вишиті унікальною технікою «білим по білому».

     В одному з інтерв'ю Галина Василівна розповідає, що шила вночі — у вільний від турбот час.

Чимало весіль прикрасили рушники майстрині.

Сьогодні у Всесвітній день вишиванки, побажаємо майстрині многая літа, творчих звершень, наснаги та любові.