понеділок, 21 вересня 2020 р.

День вшанування подвигу партизан

Тематична викладка.

22 вересня в Україні відзначають День партизанської слави, вшановуючи подвиг партизанів та підпільників у період Другої світової війни.


Це - свято людей сильних духом, які не шкодували життя для перемоги над ворогом.

Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами, а масовості партизанський рух набув лише з кінця 1942 року. Мирне населення чинило опір окупаційному режиму, масовим убивствам, геноциду єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи. 

Подвиг партизан-підпільників увічнюють у багатьох населених пунктах України пам'ятники, історичні музеї, музеї партизанської слави. Партизанському опору присвячено також чимало книг.

    Наша бібліотека пропонує найбільш популярні та читаючі книги про боротьбу партизанів з фашистськими окупантами у Другій світовій війні.

неділя, 20 вересня 2020 р.

Цвіт Зінківщини, цвіт нації

  Літературна краєзнавча година

     Согодні, 20 вересня, у 1895 році народився наш славетний земляк Дмитро Зеров (у місті Зінькові на Полтавщині). Відомий як український ботанік, академік АН УРСР (з 1948 року). Заслужений діяч науки УРСР (1965).

       Понад 20 років Дмитро Зеров очолював Українське ботанічне товариство. Тема йогого докторської дисертації, яку він успішно захистив, «Болота УРСР. Рослинність і стратиграфія» (1937). 

     Основні наукові праці — із систематики, флористики та філогенії спорових рослин, займався ботанічною географією, палеоботанікою, історією рослинності.

Фото: родина Зерових. У центрі голова сім'ї - Костянтин Зеров в оточенні дітей та їхніх сімей

     Зазначимо, що вся сім'я Зерових була високоосвіченою: «Батько вчитель, потім — завідувач міської школи, нарешті — 1905 року — інспектор народних шкіл"*, рідний брат Микола залишив вагомий слід в українскій літературі, зокрема як поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми та перекладач античної поезії, також рідний брат Михайло став поетом і перекладачем, відомим під літературним псевдонімом Михайло Орест, прославилися й інші члени родини Зерових.

*Так написав про батька Костянтина Іраклійовича Зерова син Микола у своїй автобіографії.



четвер, 10 вересня 2020 р.

Полтавщина наша славна, наша гордість вікова.

 Краєзнавча інформація.

         Нещодавно наш районний центр -- м. Зіньків відзначив чергову річницю з дня свого заснування. Це свято -- ще один великий привід нам усім згадати і славну історію свого краю, яка нараховує більш як 4 століття, і тих багатьох людей-подвижників, які присвятили своє життя його збереженню та розквіту, і про всі ті події та  перипетії, які довелося пережити та долати простим людям, нашим батькам та пращурам.

      Знати історію краю, де ти народився -- святий обов'язок кожної людини. І допоможуть у цьому, звичайно, книги. Тож в Шилівській бібліотеці влаштовано постійно діючий краєзнавчий куточок під назвою "Полтавщина наша славна, наша гордість вікова",  де зібрані книги та газетно-журнальний матеріал краєзнавчої тематики. В ньому кожен користувач знайде для себе потрібний матеріал, адже книги розміщені за розділами:                                               "Зіньківщина у просторі часу".                                                                                     "Сторінки історії рідного краю".                                                                                   "Усіх героїв поіменно земля Зіньківська пам'ятає".                                                 "Краса і велич рідної природи".                                                                                     " Літературна спадщина письменників-земляків".





Додати підпис
                                                            

Додати підпис


Додати підпис

                                                                                       




     Запропоновані книги будуть цікаві широкому колу читачів, які цікавляться минувшиною нашого краю та творчістю письменників-земляків.

четвер, 3 вересня 2020 р.

Голови гнути я не збирався

Хвилина пам'яті

(до 35-річчя зі дня смерті  Василя Стуса) 

       Трагічна доля судилася Василю Стусу (1938—1985) —талановитому українському поету, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. 

     Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди і заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: «...Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».

     В Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном.

       До особистості В. Стуса нині повертаються знову і зновву, про що свідчать нові книги про життя та громадянську позицію незламної Людини.

Фото - Василь СтусФото - Птах піднебесний. Спогади про Василя Стуса

Фото - Василь Стус: Поет і громадянин. Книга спогадів та роздумів Фото - Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР


   Запрошую своїх користувачів ознайомитися з творчістю В. Стуса, перегорнувши сторінки його книг, чи прочитавши численні публікації в пресі про нього, які зберігаються в Шилівській бібліотеці, щоб віддати шану цій видатній Людині та почерпнути собі сили і натхнення з його віршів та незламного духу.

вівторок, 1 вересня 2020 р.

День знань -- свято дітей і батьків.

Виставка-реклама. 


   День знань -- це свято розвитку, пізнання всього нового та невідомого. Це свято не лише школярів, але і для їх батьків,  всіх, хто прагне до всебічного розвитку та вдосконалення. І досягти цього можна, перш за все, через книги та самоосвіту.

    В Шилівській бібліотеці до нового навчального року для учнів нашої школи впорядковано книжковій фонд, поновлені роздільники та тематичні полички, а ще влаштовано для дітей виставки-реклами нової сучасної літератури.




     


   Запропоновані книги будуть цікаві не лише дітям, а й їх батькам

неділя, 23 серпня 2020 р.

Незалежність не впала з неба

Вперше День незалежності України відзначили 16 липня 1991 року / фото УНІАН

 Інформаційна онлайн-година

       24 серпня українці святкують День Незалежності своєї країни.

       Пригадаємо, що:

       Площа України --603.7 тис. кв. км.

       Населення: -- 41.98 млн. чол.

       Столиця України -- Київ.

       Найбільші міста: -- Харків, Одеса, Дніпро, Донецьк, Запоріжжя.

        Основний Закон -- Конституція України.
        Державна мова -- українська, гарантовано права мов національних                                                     меншин.
        Державні символи -- Державний Прапор, Державній Герб, Державний                                                      Гімн.
        Народні символи -- вишиванка, писанка, калина, верба, барвінок,                                                          вишитий рушник, хліб,  коровай.
        Країни-сусіди -- Білорусь, Росія, Молдова, Румунія, Угорщина,                                                            Словаччина, Польща.


         "Незалежність не впала з неба" - йдеться у передмові до книги "Мальована історія Незалежності України" братів Капранових.

        Шлях до незалежності не був легким. Чимало зусиль було докладено українцями для об'єднання, обстоювання і збереження своєї цілісності і самобутності.
        Кожен зіграв у цьому велику чи малу роль. Не всі факти відомі, проте досить багато можна почерпнути із книг.
    


 Тож з нагоди таких вагомих національних  свят нашої країни як День Державного Прапора та 29-ї річниці Незалежності України в Шилівській бібліотеці-філії №39 влаштовано розгорнуту книжкову виставку "Одну Батьківщину ми маєм, її Україною звуть". Представлені на ній книги розкажуть користувачам про історію нашої держави, про її культуру, природу, мову та звичаї, розкриють споконвічне прагнення українців до незалежності,  єдності та порозуміння.


четвер, 20 серпня 2020 р.

“Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій”

                                                                   експрес-інформація 

На своїй картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1891 р.) над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах жовто-блакитні та червоно-чорні прапори.

23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. 

Під синьо-жовтим прапором в Україні зустрічають іноземних гостей, військовослужбовці приймають присягу, працюють українські посольства, він вивішується в ООН.


Цікаві факти про український прапор


  • Стійке поєднання синього і жовтого кольорів на національному прапорі фіксується із середини ХІХ століття. Проте деякі легенди говорять, що ці кольори з’явились завдяки трипільцям під час великого переселення народів.
  • Національний прапор у його сучасному розумінні, на думку деяких істориків, з'явився на етапі існування козацької держави. Тоді найвищий щабель в ієрархії посідав гетьманський прапор. Найвідоміший із гетьманських прапорів пов'язують з ім'ям Богдана Хмельницького (він був білого кольору).
  • У час «весни народів» 1848 року Головна руська рада проголосила загальноукраїнським гербом старовинний герб князів Романовичів, Львівські землі та Руське воєводство  зображали золотого лева, що спирається на скелю, на блакитному тлі. Саме такі зображення мали на своїх прапорах загони Національної гвардії в Яворові та інших містах Галичини. У цей же час згідно з геральдичними звичаями усталилися поєднання жовтої та синьої смуг на прямокутному полотнищі.

  • На своїй картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1891 р.) над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах жовто-блакитні та червоно-чорні прапори.
  • Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ – полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори.
  • Нинішню гамму кольорів українського прапора затвердила Центральна Рада на чолі з Грушевським у 1918 році.
  • На початку 1930-х років з’явився гімн ОУН зі словами: “Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій”.
  • У 1938-1939 роках синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України (15 березня 1939 року Сейм Карпатської України в Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України), а в 1941 році – Української Держави.
  • За радянських часів жовто-блакитний прапор використовували підпільно, за нього в СРСР карали ув’язненням на два роки.
  • 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 
  • 4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності України,  національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України.
  • 2014 року жовто-блакитний прапор піднімали над будівлями Донецького аеропорту впродовж всієї його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але «кіборги» неодмінно поновлювали символ української держави.