Головний клопіт відродження -- мова

 Віртуальна бесіда

(9 листопада -- День української писемності та мови)

Без м

Без м                                        Без мови – не створити нам держави,

Доріг тернистих – не перебрести!

Хай вороги жорстокі і лукаві –

Стіною стань і мову захисти!

Люби свою мову, вона джерело,

Що поїть людину у спрагу.

Дарує їй Силу, Любов і Тепло,

Надію, і Віру, й Відвагу.

                    Для кожного народу мова – найбільший скарб, одне з багатьох див, створених людьми. Вона відзеркалює душу народу, його історію. Для кожного народу своя мова – найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучістю – одна з найкращих.
            В Україні українська мова функціонує як національна мова держави. Нею розмовляє кожен, хто любить свою Вітчизну і гордиться її історією, хто не уявляє себе без причетності до свого великого волелюбного народу. У Конституції України  у статті 10 записано: «Державною мовою на Україні є українська мова». Завдяки мові, ми об’єдналися в один народ, в одну націю, бо як стверджував відомий український письменник Панас Мирний, «найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почуття». 
          Вже більше як пів року наша країна боронить свою землю і незалежність від російської агресії. І з самого  початку повномасштабної війни українська мова стала зброєю опору росії. Багато людей через дії росії вивчили українську мову, а ті, що говорили двома мовами, частіше почали використовувати українську.                                                 
             У важкі часи по іншому зазвучала українська мова. По іншому прочитуються слова класиків. "Земля - то не двоспальне ліжко" (М. Вінграновський), "Тому - не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книги читає. Не все одно якими іменами названі вулиці наших міст". (У. Самчук).
                 З 16 липня цього року набули чинності нові норми закону про державну мову в Україні, які утверджують нові шляхи її поширення. Зокрема, вона частіше звучатиме не лише на ТБ, а й в інтернет просторі.   
    Вся просвітницька діяльність Шилівської бібліотеки спрямована на те, щоб книга для людини формувала її українську свідомість, підвищувала патріотизм, прищеплювала любов до України та її мови. За допомогою різноманітних заходів скеровую своїх користувачів на те, що наша мова – це сучасно, це модно, це – кращий спосіб бути собою, виокремлюватись і в той же час бути в тренді, це ознака освіченості, інтелектуальності та патріотизму. 
               У фонді Шилівської книгозбірні багато книг мовознавчого спрямування та художньої української літератури, зокрема і сучасні українські автори. Користувачі бібліотеки мають змогу знайомитися з нею на різноманітних книжкових виставках, тематичних полицях та стендах. 
 

      Переглядаючи тематичну поличку «Мова – чисте джерело», користувачі бібліотеки були приємно здивовані великою кількістю сучасних довідників та словників з української мови. Це спонукало їх задуматися про унікальність рідної мови та удосконалення своєї розмовної мови. 

      Учні місцевої школи часто звертаються до сільської книгозбірні за допомогою у підготовці шкільних завдань з української мови. Для них стає в пригоді викладка мовознавчої літератури «Будемо навчатись мови золотої».

 
                  

 Любов до книги, мови і Батьківщини дітям потрібно прищеплювати змалечку. І для своїх наймолодших користувачів бібліотека підготувала  міні- виставку «Наша мова солов’їна».

Осінь у творах письменників-земляків

 Літературна вітальня

   Нещодавно в літературно-етнографічному музеї Шилівської школи в рамках Місячника шкільних бібліотек з учнями відбулася літературна вітальня "Осінь у творах письменників-земляків". Бібліотекарка шкільної бібліотеки Клименко Ольга Федорівна, вчителька Заставська Марина Іванівна та бібліотекарка сільської бібліотеки Влох Олександра читали ліричні неймовірно поетичні вірші поетів-земляків про осінь та знайомили учнів зі збірками поезій літераторів нашого краю. Родзинкою заходу була презентація вірша Марини Заставської  

"На перехресті ліній" (О. Пушко -- наш земляк, поет, лікар)

 Літературно-краєзнавча сторінка

    26 жовтня цього року нашому земляку Олександру Пушку, поетові та прозаїку, члену Національної спілки письменників України виповнилося 30 років. І хоч народився він у Зінькові, живе в Полтаві, та коріння має шилівське і багато дитячих років провів у наших краях.                                                                                    За фахом Олександр -- лікар. Закінчив з відзнакою медичний факультет Української медичної стоматологічної академії (2016) та  інтернатуру (2018). Працює лікарем-неврологом Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського та паралельно закінчує навчання в аспірантурі УМСА.                     О. Пушко -- автор книги поезій "Завтра" (2012), низки публікацій у виданнях "Рідний край",(Полтава), "Київ" (Киї«Перевал» (Івано-Франківськ), «Соборність» (Держава Ізраїль), «Літературна Україна», «Зоря Полтавщини», «Молодь України», «Українське слово», ін. Лауреат Полтавської обласної премії ім. Панаса Мирного (2013), літературно-мистецької премії ім. братів Тютюнників (2013), Міжнародної премії ім. Олеся Гончара (2014), Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (Ізраїль, 2014). Він є членом редколегії письменницького журналу "Полтавська криниця".                                                          Шилівська бібліотека запрошує ознайомитися з літературним доробком Олександра Пушка на ювілейній викладці його книг і публікацій.

«Перший мазепинець і перший євроінтегратор» (П. Орлик)

Експрес-огляд

(21 жовтня 2022 року -- 350 років з дня нар. П. Орлика (1672-1742), гетьмана України, автора першої Української Конституції)

     Конституція Пилипа Орлика (1710 р.) -- визначний український народно-політичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації.                                                                                            "Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького", або так звана "Конституція Пилипа Орлика", яку було проголошено у день його виборів гетьманом, є унікальним документом, який дослідники небезпідставно називають однією з перших у світі демократичних конституцій.                                 Головна ідея її -- повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею визначалися по річку Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території української держави, цей документ визначав права усіх верств населення України, незалежне становище Запорозької Січі від Польщі та Росії. Гетьман призначався главою держави, поряд з ним мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана й регулювала його відносини з народом.          Більш детальніше про важливість та унікальність цього історичного документа читайте та дізнавайтесь в історичних книгах нашої бібліотеки.

Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра!

 Книжкова виставка

  Сьогодні,14 жовтня, у християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, українці святкують День захисників і захисниць України та День козацтва.

    В час, коли багато захисників і захисниць боронять Батьківщину від російських окупантів, нащадки козаків заслуговують на найкращі вітання.

   У кожному з нас тече кров наших предків -- вільних і незалежних козаків. Саме дух козацтва покоління за поколінням виховує у нас патріотизм, національну свідомість, почуття гордості.                                                                                                  Бібліотека пропонує своїм користувачам поринути в епоху козацької боротьби за волю України, ознайомившись з книжковою виставкою "Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра!"   Унікальні історико-літературні видання, представлені на ній, повідають про трагічну і, водночас, славну півтисячолітню козацьку історію нашої Вітчизни.

Краса України і матері мова лунає у пісні і в серці дзвенить

     Мовознавчий http://калейдоскоп

     У вересні ми відзначаємо дві дати, присвячені мовам. Це День європейських мов та Міжнародний день грамотності. Вони спонукають усіх нас до вивчення мов та удосконалення своєї, української. Тому в бібліотеці для дітей 5-6 класів підготовлено і проведено мовознавчий калейдоскоп "Краса України і матері мова лунає у пісні і в серці дзвенить". Діти дізналися про основоположника української літератури І. П. Котляревського, про мецената і мовознавця П. Яцика, декламували вірші Т. Г. Шевченка, відгадували загадки, зачитували прислів'я. З дітьми вівся діалог про значення мови в житті кожної людини, що наша рідна українська мова -- найкраща, милозвучна і унікальна. Ще діти переглянули відео "Крилаті вислови рідного краю",  створеного бібліотекою.

9 вражаючих світлин про український прапор

Інформаційна онлайн-година

 23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Шилівська бібліотека пропонує поглянути на славну історію та сучасність синьо-жовтого прапора крізь призму легендарних світлин… На Хрещатику біля Київради. 24 липня 1990 року відбулось підняття національного прапора на Хрещатику біля Київради. На цьому фото – саме цей історичний момент, коли вперше після де 23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Шилівська бібліотека пропонує поглянути на славну історію та сучасність синьо-жовтого прапора крізь призму легендарних світлин… На Хрещатику біля Київради. 24 липня 1990 року відбулось підняття національного прапора на Хрещатику біля Київради. На цьому фото – саме цей історичний момент, коли вперше після десятиліть перерви над українською столицею підняли синьо-жовте полотнище, попри факт існування Радянського Союзу десятиліть перерви над українською столицею підняли синьо-жовте полотнище, попри факт існування Радянського Союзу

Історичний момент внесення прапора до Верховної Ради

Це був унікальний історичний момент, що відбувся 24 серпня 1991 року. Це фото було опубліковано в журналі TIME.

«Це була мить великої віри і великої сили, що Україна є і буде, і ці думки справдились. Відчуття якоїсь великої події, великого свята. Великого торжества, що нарешті, через стільки років, Україна вперше ступила ногою на дорогу незалежності. Не можна передати тих відчуттів», – пригадував пізніше той момент перший Президент України Леонід Кравчук.

 

Український прапор – у космосі

З 19 листопада по 5 грудня 1997 року тривала космічна експедиція першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка на борту американського космічного корабля «Колумбія». У цей період у космосі побували тризуб, український прапор та пролунав гімн Незалежної України. На фото – момент коли прапор був розгорнутий вперше.

Синьо-жовтий – на найвищому вулкані світу

Найвищий вулкан світу Охос-дель-Саладо розташований в Південній Америці між Чилі та Аргентиною. Кілька років тому цю вершину підкорила команда українських альпіністів у складі Олександра Оришка, Дениса Пєскова, Юрія Гаврилюка та Єрко Андрія.

Ця експедиція минула під гаслом «Прапор України на вершинах світу» і дозволила синьо-жовтому замайоріти на висоті 6 872 метрів.

Над звільненим Слов’янськом

Крапкою в історії визволення Слов’янська від окупаційних військ стало встановлення синьо-жовтого стяга над міською радою. Була інформація про замінування будівлі, однак це не завадило бійцям Нацгвардії.

«Тільки ми туди вилізли, по нам почали вести вогонь. У Василя Ковальчука була снайперська гвинтівка, він вирахував, звідки стріляють, і відповідав на цей вогонь. А ми разом з Іваном Журавльовим вчепили прапор, який був у нього з Майдану», – згадує ті моменти військовий журналіст Влад Волошин.

Український п’єдестал в РІО

Параолімпійські ігри 2016 стали для України справжнім проривом. Це фото, на якому зображені три прапори України над п’єдесталом пошани, облетіло усі ЗМІ. Троє українських спортсменів здобули всі призові місця запливу на 200 м комплексом (подолання дистанції чотирьма стилями плавання – батерфляй, брас, на спині та вільним стилем).

Денис Дубров виборов золоту нагороду, пропливши дистанцію за 2 хвилини і 6 секунд – це був новий світовий рекорд.

Стрибок з синьо-жовтим

Це фото також стало легендарним. На ньому зафіксовано стрибок з українським прапором члена парашутного клубу Azov-Sky.

Бойове знамено з-під Іловайська

Цей прапор був подарований солдату 93 ОМБр Олександру Куренку його другом перед відправкою в зону АТО. Прапор став знаменом для підрозділу зенітників, у якому служив Куренко. Під час виходу з «Іловайського котла» 29 серпня 2014 року прапор був у машині ЗІЛ-131 із зенітною установкою в кузові. Машина була обстріляна, у результаті чого двоє бійців загинуло. Решта потрапили в російський полон. Понівечений прапор було виявлено у згорілій машині ЗІЛ-131 пошуковую групою Місії «Евакуація 200» під час розшуку загиблих.

Прапор 92-ї ОМБр

Цей стяг був закріплений на антені одного з танків Т-64БВ 92-ї окремої механізованої бригади, яка у ніч з 27 на 28 серпня 2014 року намагалась прорвати оточення російських військ під Іловайськом. Колона ротно-тактичної групи була розстріляна артилерією та кулеметним вогнем супротивника. 11 бійців загинуло, чимало хлопці зазнали поранень. було поранено.
Загиблих українських військовослужбовців поховали місцеві мешканці з сіл Новозар’ївка та Колоски Старобешівського району Донецької області. Вони ж знайшли та сховали національний прапор.