"Я "виходив" свій роман" (Г. Тютюнник)

 Спогад про письменника-земляка

(29.08.2023 року -- 62 роки з дня смерті Г. Тютюнника (1920-1961), українського письменника, журналіста, публіциста та педагога, лауреата Державної  літературної премії ім. Т. Г. Шевченка.)                                       

      В річницю пам'яті з дня смерті нашого незабутнього письменника-земляка Шилівська бібліотека пропонує широкому загалу деякі спогади Богдана Гориня про Г. Тютюнника. Б. Горинь -- народний  депутат України 1-го та 2-го скликань, журналіст, мистецтвознавець, політолог та  дисидент часів СРСР. Спогади та маловідомі факти життєвої та творчої біографії Г. Тютюнника та багатьох інших письменників опубліковані в його книзі "Не тільки про себе". (Роман-колаж у 3-х книгах, К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2006. Кн. 1, сторінки 174-175).

    "Григорій зустрів нас радісно, обняв, розцілував. Минуло трохи більше року, як він відмітив своє сорокаріччя, але виглядав набагато старшим. Це вперше я його так близько бачив. Мене вразили його очі. Великі і майже на поверхні, у них була така велика напруга, що страшно було на них дивитись, здавалося, що вирвуться зі своїх орбіт, яких ледве тримались. Обличчя мало суворий вигляд, таке враження, що на ньому ніколи не появлялась усмішка або була вона дуже давно.             -- Добре, що ви зайшли сьогодні, поки я ще не зачинився у тій квартирі, бо як зачиню двері, то вже ніхто не зможе зі мною зустрітись.  Нікого не хочу бачити, не вірю нікому, одна творчість мене тримає".

       На запитання Б. Гориня про те, як народжувався роман "Вир",  Григорій Тютюнник відповів так:    

                                                                                 -- То був дуже цікавий творчий процес. Я "виходив" свій роман. У повному розумінні виходив. Нічого не писав, не робив жодних заміток, а постійно думав над романом, ходив і думав, бачив його у своїй уяві від початку до кінця, проте ще обдумував, виношував, і кожний розділ відкладався у моїй пам'яті. Нарешті, наступив той момент, коли я мусив скинути із себе той тягар. Я довго думав, де мені знайти спокійне місце. Пригадав ліс і в ньому глибокий яр. Поїхав, влаштував собі місце і почав писати. Тихо, як у могилі... Лісник приносив мені щось перекусити, а я зранку до ночі писав. Отак народжувався мій "Вир".

         Нагадаю, що в Шилівській бібліотеці є кілька примірників роману Г. Тютюнника "Вир", який уперше вийшов без насильницьких скорочень в ньому правдивих сторінок про трагедії  30-х років ХХ століття. Книга вийшла з друку в 2017 році. В ній також  надруковано кіносценарій за романом "Вир" Григора Тютюнника.