З періодикою по життю

 Експрес-реклама

   З часів заснування бібліотеки періодичні видання були невід'ємною частиною її загального фонду. Щороку Шилівська бібліотека отримувала достатню кількість газет і журналів, тому користувачі мали достатню змогу поринути у розмаїття інформації, здобути певні знання чи просто цікаво провести вільний час.

     На жаль, в цьому році  вони такої можливості не мали. Через нестачу фінансів наша бібліотека отримує лише 3 назви газет. Це "Голос Зіньківщини", "Добрий порадник" та "Задавака". Тож з ініціативи бібліотекаря Олександри Влох найбільш активні користувачі стали приносити до бібліотеки періодичні видання, які вони виписали додому. Завдяки їм до бібліотеки добавилось 7 назв газет і журналів. Це Павленко Ольга Олексіївна ("Газета для жінок", "Життя пенсіонера"), Шершінь Тетяна Павлівна ("7 я"), Влох Олександра Миколаївна ("Нова година", "Газета по українськи", "Футбол"), Селіванов Іван Миколайович ("Свобода").

   Щовівторка, після вихідних, в бібліотеці здійснюється газетно-журнальний обмін. Потім всі інші користувачі зможуть почитати всі ці періодичні видання.

   

Живе Шевченко поміж нас

 Голосні читання

   Тарас Григорович Шевченко став головним українським пророком і народним символом. Його називають провісником нового життя, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до народу. Духовну велич і красу українського  слова він підніс на найвищу височінь.

       В ці дні , 9-го та 10-го березня -- дати народження і смерті поета, в Шилівській бібліотеці відбуваються голосні читання безсмертної поезії Кобзаря. Знайомлячись з переглядом книг "Живе Шевченко поміж нас", користувачі бібліотеки читають напам'ять або з книги улюблені  вірші  поета обо  уривки з них.

  

Стежинами пам'яті

Інформ-хвилинка 

       4-го березня 2021 року виповнюється 92 роки з дня народження письменника-земляка, публіциста та краєзнавця Федора Григоровича Тютюнника (1929 -- 2003). Він є представником славетної Тютюнниківської династії, член спілки письменників України з 1968 року.

     На жаль, ім'я Федора Тютюнника не таке відоме, як його побратимів Григорія та Григора Тютюнників, проте від цього значення його прозаїки, публіцистичних творів анітрохи не зменшується. Його книги -- "Перепелині дзвони", "На бистрині", "Осінь пахне криницею", "Зелений легіт", "Співуче джерело" та інше, а він багато друкувався в періодичних виданнях, користуються великою популярністю серед читачів. Деякі з них видавалися не лише українською, а й іншими мовами, навіть за кордоном. В останні роки свого життя працював над історичною та краєзнавчою тематикою, збирався написати історію роду Тютюнників.

     Тож запрошую всіх до бібліотеки перегорнути сторінки книг Федора Тютюнника та доторкнутися до його творчості.

     

    

    

 

Абетка права

 Правознавча мандрівка

        Одним з аспектів усебічного розвитку особистості є висока правова культура, спрямована на формування її правової свідомості, навичок та звичок законослухняності.

     Тож 2 березня  в бібліотеку завітали учні 6-го класу Шилівської школи на правознавчу мандрівку "Абетка права", метою якої було виховання в учнів інтересу до правових знань та популяризації правової літератури.

     Спершу діти прослухали розповідь вчителя про значення правознавства в житті кожної людини, а потім бібліотекар Олександра Влох провела для них мандрівку по книгах правознавчої тематики, яких є чимало в нашій бібліотеці. Це про суди і про основи правознавства, про захист прав і про обов'язки громадян, про злочини і їх покарання та іншої юридичної тематики.   Діти були вражені таким різноманіттям книг і тією сферою тем, про які вони  розповідають.

        

    

"Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі?"

 Відео-лекторій

    Лесі Українці—150: невідомі факти змушують подивитися на письменницю по-новому.
    Світове значення творчості Л.Українки довго применшували, а образ спотворювали.Чи була Леся Українка "слабосилою, хворою дівчинкою" та "другом пролетарів", як ставилася до Маркса, чи була атеїсткою, чому називала російське підданство "національним нещастям" та як боролася із російським імперським колоніалізмом? 
   Про невідомі факти про письменницю користувачі бібліотеки та учасники художньої самодіяльності Шилівського клубу дізнавалися із відео-лекторію, проведеного в бібліотеці 25 лютого. Розповіді багатьох літературознавців, численні фото з фондів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, невідомі до сьогодні факти про неї змушують подивитися на письменницю по-новому та дізнатися ще більше про цю непересічну особистість.

    А прочитати та ознайомитись з безсмерними творами Л. Українки всі бажаючі зможуть з ілюстрованої книжкової виставки, присвяченій 150-річчю з дня народження письменниці та поетеси.

  

У дитячому крузі (Л. Українка -- дітям)

 Інформаційно-літературна година.

     Цього року 25 лютого ми відзначаємо 150 років з дня народження видатної письменниці Лесі Українки. Лесю Українку (Ларису Петрівну Косач) знає весь світ. Багато творів написала вона для дорослих. Але не забула про дітей, бо дуже їх любила. Зростала Леся у великій, дружній і працьовитій сім’ї. Мала двох братів і три сестри, для яких дуже любила писати казки та вірші.

   Для користувачів-дітей, учнів 1-4 класів в Шилівській бібліотеці- філії 24 лютюго 2021 року було проведено інформаційно- літературну годину "У дитячому крузі", в ході якого діти пізнавали про життя і творчість Л. Українки з:

   -- розповіді бібліотекаря "Л. Українка -- дітям";

  -- перегляду відео-фільму "Л. Українка: цікаві факти (дитинство, життя, біографія);

  -- онлайн-перегляду картин і фото про письменницю та її родину;

  -- переглядаючи і знайомлячисьз з книгами поетеси для дітей на кн. виставці "Як дитиною бувало... Книги для дітей". 

    По закінченню заходу діти читали улюблені вірші Л. Українки.

Материнська мова -- піснею живою

 Материнська мова -- піснею живою.

(Мовознавча бесіда)

       Сьогодні, у Міжнародний день рідної мови, заведено виголошувати гучні промови, про милозвучність української мови та згадувати численні її заборони.

      Проте, як влучно сказала в одному інтерв’ю мовознавець Ірина Фаріон: «Щоб мова розвивалася, треба цією мовою говорити». І не лише розмовляти, а й писати, складати вірші, ставити вистави, співати колискові. 

     А ще читати українською і вдосконалювати власне мовлення, позбуватися суржику і збагачувати свою лексику красивими питомо-українськими словами, виразами, приказками тощо.

      Серед майстрів слова, зокрема, згадаємо Миколу Вінграновського (письменника-шістдесятника, режисера, актора, сценариста та поета). Його твори — то рясне намисто літературних жанрів: сонет, елегії, медитація, романс, станси, японське хокку, верлібр, вірші, написані гекзаметром та античним елегійним дистихом, повісті, оповідання. Та не тільки це, крім образності, афористичності, його поетична мова всипана новотворами. Один лише його цикл сонетів «Вінок на березі юності» (1956) прикрашають такі неологізми: повнокрило, білодення, довгоплинно, полячливий, мертвородний, всесилість, дрібноокий, повноцілість, нещасливість…

      Розмовляймо, читаймо українською!

     Сонет 11 із циклу «Вінок на березі юності» Миколи Вінграновського:

У кожнім дні своя пора світанна,

У кожнім дні поновлення своє.

Нема сердець, які не брала рана,

Яких ніколи біль не обів’є.

Нема таких. І знаю, що не буде,

Хоч рани різні, як і різні люди,

Та настає той час, коли кругом і всюди

Одним болітимуть людські думки і груди.

Вже ближче туляться до вічності країни,

Що меч несли, що сіяли руїни,

Живі живих потроху пізнають!

Згаса вогонь, і зненависть, і лють,

Бо в кожнім дні своє світання є

І в кожнім дні поновлення своє.

Область прикрепленных файлов.

   До Міжнародного дня рідної мови в Шилівській бібліотеці з користувачами проводились мовознавчі бесіди, в ході яких вони знайомились з відповідною літературою, висловлювали свої думки, читали вголос запропоновані вірші та вислови класиків про рідну українську мову та її значення в житті кожної людини.