9 вражаючих світлин про український прапор

Інформаційна онлайн-година

 23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Шилівська бібліотека пропонує поглянути на славну історію та сучасність синьо-жовтого прапора крізь призму легендарних світлин… На Хрещатику біля Київради. 24 липня 1990 року відбулось підняття національного прапора на Хрещатику біля Київради. На цьому фото – саме цей історичний момент, коли вперше після де 23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Шилівська бібліотека пропонує поглянути на славну історію та сучасність синьо-жовтого прапора крізь призму легендарних світлин… На Хрещатику біля Київради. 24 липня 1990 року відбулось підняття національного прапора на Хрещатику біля Київради. На цьому фото – саме цей історичний момент, коли вперше після десятиліть перерви над українською столицею підняли синьо-жовте полотнище, попри факт існування Радянського Союзу десятиліть перерви над українською столицею підняли синьо-жовте полотнище, попри факт існування Радянського Союзу

Історичний момент внесення прапора до Верховної Ради

Це був унікальний історичний момент, що відбувся 24 серпня 1991 року. Це фото було опубліковано в журналі TIME.

«Це була мить великої віри і великої сили, що Україна є і буде, і ці думки справдились. Відчуття якоїсь великої події, великого свята. Великого торжества, що нарешті, через стільки років, Україна вперше ступила ногою на дорогу незалежності. Не можна передати тих відчуттів», – пригадував пізніше той момент перший Президент України Леонід Кравчук.

 

Український прапор – у космосі

З 19 листопада по 5 грудня 1997 року тривала космічна експедиція першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка на борту американського космічного корабля «Колумбія». У цей період у космосі побували тризуб, український прапор та пролунав гімн Незалежної України. На фото – момент коли прапор був розгорнутий вперше.

Синьо-жовтий – на найвищому вулкані світу

Найвищий вулкан світу Охос-дель-Саладо розташований в Південній Америці між Чилі та Аргентиною. Кілька років тому цю вершину підкорила команда українських альпіністів у складі Олександра Оришка, Дениса Пєскова, Юрія Гаврилюка та Єрко Андрія.

Ця експедиція минула під гаслом «Прапор України на вершинах світу» і дозволила синьо-жовтому замайоріти на висоті 6 872 метрів.

Над звільненим Слов’янськом

Крапкою в історії визволення Слов’янська від окупаційних військ стало встановлення синьо-жовтого стяга над міською радою. Була інформація про замінування будівлі, однак це не завадило бійцям Нацгвардії.

«Тільки ми туди вилізли, по нам почали вести вогонь. У Василя Ковальчука була снайперська гвинтівка, він вирахував, звідки стріляють, і відповідав на цей вогонь. А ми разом з Іваном Журавльовим вчепили прапор, який був у нього з Майдану», – згадує ті моменти військовий журналіст Влад Волошин.

Український п’єдестал в РІО

Параолімпійські ігри 2016 стали для України справжнім проривом. Це фото, на якому зображені три прапори України над п’єдесталом пошани, облетіло усі ЗМІ. Троє українських спортсменів здобули всі призові місця запливу на 200 м комплексом (подолання дистанції чотирьма стилями плавання – батерфляй, брас, на спині та вільним стилем).

Денис Дубров виборов золоту нагороду, пропливши дистанцію за 2 хвилини і 6 секунд – це був новий світовий рекорд.

Стрибок з синьо-жовтим

Це фото також стало легендарним. На ньому зафіксовано стрибок з українським прапором члена парашутного клубу Azov-Sky.

Бойове знамено з-під Іловайська

Цей прапор був подарований солдату 93 ОМБр Олександру Куренку його другом перед відправкою в зону АТО. Прапор став знаменом для підрозділу зенітників, у якому служив Куренко. Під час виходу з «Іловайського котла» 29 серпня 2014 року прапор був у машині ЗІЛ-131 із зенітною установкою в кузові. Машина була обстріляна, у результаті чого двоє бійців загинуло. Решта потрапили в російський полон. Понівечений прапор було виявлено у згорілій машині ЗІЛ-131 пошуковую групою Місії «Евакуація 200» під час розшуку загиблих.

Прапор 92-ї ОМБр

Цей стяг був закріплений на антені одного з танків Т-64БВ 92-ї окремої механізованої бригади, яка у ніч з 27 на 28 серпня 2014 року намагалась прорвати оточення російських військ під Іловайськом. Колона ротно-тактичної групи була розстріляна артилерією та кулеметним вогнем супротивника. 11 бійців загинуло, чимало хлопці зазнали поранень. було поранено.
Загиблих українських військовослужбовців поховали місцеві мешканці з сіл Новозар’ївка та Колоски Старобешівського району Донецької області. Вони ж знайшли та сховали національний прапор.

єдопомога: оформлення заявок в бібліотеці

 Онлайн-оголошення

   В  нашій країні вже майже пів року триває широкомасштабна війна з країною агресором РФ. Багато зарубіжних країн надають нашому народу різноманітну допомогу, в тім числі і фінансову. Платформа "єДопомога" надає можливість залишити заявку на фінансову підтримку від міжнародних організацій.

   Оформити таку заявку можна і в Шилівській бібліотеці. 29 липня цією послугою скористалися 19 чоловік.

Духовна спадщина подвижників Христа відлунням пам'яті жива

 Година спілкування

   Апостоли Петро і Павло вважаються одними з найбільш значущих святих і послідовників Христа, тому їх пам'ять вшановується християнами в усьому світі.       Православні віруючі в цей день ходять до церкви і ставлять свічки за здоров'я рідних, а також просять Петра і Павла про заступництво, про захист від темних сил і про зцілення хвороб. Після повернення з храму люди готують пишний стіл, на якому обов'язково повинні бути присутніми риба і овочі. Після застілля страви прибирати не можна - ввечері на трапезу приходять померлі родичі.  

    Тому сьогодні, 12 липня, користувачі Шилівської бібліотеки вели мову про святих апостолів Петра і Павла та їх подвижницьке життя. Згадували, що це свято відзначалося з великим розмахом у наших предків, що традиції на День Петра і Павла різноманітні: це рибна ловля, зустріч світанку і заходу сонця, а також допомога нужденним. Сьогодні можна прочитати молитви Петру і Павлу у церкві або вдома біля ікони.                                         Бібліотекар Олександра Влох ознайомила з книгою "Духовна спадщина подвижників Христа відлунням пам'яті жива" (К.: Видавництво "РС WORLD UKRAINE", 2001. 56 с.), яку нещодавно бібліотека отримала разом з іншими книгами з української національної бібліотеки ім. Ярослава Мудрого в м. Київ. Це каталог виставки до 950-ліття Києво- Печерської Лаври, в якому зібрані історичні видання та ілюстрації про багатьох учнів та подвижників Христа. А детальніше про апостолів Петра та Павла  всі бажаючі мали змогу дізнатися з матеріалів інтернету.

   

Конституція України: цікаві факти про Головний закон нашої країни.

 Книжкова правознавча виставка

Я - українець. Є у мене право
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто-синій,
На щастя жити у такій країні.
Я - українець. Право знати маю
Про тих, кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни, –
Синів і дочок, гідних України.
Я - українець. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю, казати,
На незалежну та міцну державу,
На все, що гарантовано по праву.
Я - українець. І моє це право
Любити землю горду й величаву,
Та дух свободи набирати в груди.
Я - українець. Був ним, є, і буду!

   Користувачі бібліотеки можуть ознайомитися  з історією виникнення Конституції України від часів Пилипа Орлика до наших днів, переглянувши книги та публікації на книжковій виставці "Конституція України: цікаві факти про головний закон нашої країни". Запропонована підбірка книг та публікації з періодичних видань допоможе всім зрозуміти основні засади Конституції України, більше взнати про правову культуру, розширити знання про свої конституційні права та свободи.

Онлайн-конкурс

 Всеукраїнський онлайн-конкурс із правового просвітництва "Конституція для всіх: і великих , і малих"

  З нагоди святкування Дня Конституції України  користувач Шилівської бібліотеки 8-річний Пишнограєв Адам прийняв участь   у Всеукраїнському онлайн-конкурсі з правового просвітництва "Конституція для всіх: і великих, і малих".

     Запрошую всіх дітей до бібліотеки, щоб, читаючи книги, більше дізнаватись про нашу рідну країну -- Україну, про її славне, героїчне минуле та сьогодення, про основний закон нашої держави -- Конституцію, бути добре освіченими та розумними, щоб приймати участь та перемагати у різноманітних просвітницьких конкурсах та заходах.

Стежками рідного краю

 Фото-повідомлення

      Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І де б ми не перебували, куди б не пролягли наші життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.

      Та щоб по-справжньому любити свій рідний край, його треба добре знати. А чи добре ми всі знаємо про своє село, місто чи територію, де народились і живемо?

     Шилівська бібліотека запрошує своїх користувачів ознайомитися з книгами і матеріалами краєзнавчого куточка бібліотеки , де зібрані і систематизовані всі наявні відомості про наш рідний край.

Класик, якого любили за правду

          Виставка-огляд

             (24 травня 2024 року -- 110 років від дня народження Стельмаха               Михайла Панасовича (1912-1983), українського письменника)

  «Я мрію так життя прожити, щоб кров і піт віддать землі своїй, щоб у плодах моїх хилились віти, щоб розроставсь в глибинах корінь мій». 

        М. Стельмах першим у селі отримав вищу освіту, закінчивши літературний факультет Вінницького педагогічного інституту і потім до 1939 року вчителював на Київщині.

1939 року був мобілізований до Червоної армії, став учасником німецько-радянської війни. На війні був двічі поранений.

   Після війни, на запрошення поета Максима Рильського, став співробітником Інституту фольклору, етнографії та мистецтва АН УРСР (1945–1954 роки). Жив у Києві, у будинку письменників Роліті по вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького), 68. Є свідчення стосовно зв’язків Стельмаха з українським підпіллям. 

      Творив у жанрі соцреалізму. Писав вірші, але, починаючи з 1940-х років, працював у прозовому жанрі. Автор поетичних книжок для дітей. 

           Заслуга Стельмаха — перша публічна розмова про факт «незрозумілого» голоду 1932-33 в Україні у глухі брежнєвські часи. У творі «Чотири броди» (1978) Стельмах примушує українське суспільство згадати про жертв Голодомору, вказує на відвертих колаборантів, які брали участь в організації штучного голоду на селі.

Окрім прози та поезії, він займався написанням п’єс та сценаріїв для фільмів.
Був одружений та мав трьох дітей. Діти обрали дотичні професії до батькової.

На честь Михайла Стельмаха названо вулиці у Києві (1987), Вінниці, Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Ужгороді, Хмельницькому, Броварах та в інших населених пунктах, парк у м. Ірпінь.

Михайло Стельмах мав звання Героя Соціалістичної Праці. Він був депутатом Верховної Ради СРСР та академіком АН УРСР. Входив до Спілки письменників України.