Застосовувати українську мову -- означає утверджувати Державу

 Мовознавчі зустрічі-діалоги

(21 лютого -- Міжнародний день рідної мови)

     Питання популяризації української мови вже кілька століть лишається актуальним, що зумовлено минулим України й українців. Так історично склалося, що й сьогодні це питання не втрачає своєї актуальності.

   Може видозмінюватися прапор, герб і навіть, на превеликий жаль, територія. Але як цитувала Леся Українка слова ірландця Томаса Девіса: "Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію… Втратити рідну мову і перейняти чужу — се найгірший знак підданства… Бо мова – се міцніша границя, фортеця чи річка". 

  В цей день користувачі бібліотеки знайомилися з переглядом книг  мовознавчої тематики "Мова -- духовний скарб нації",  жваво обговорювали та сперечалися про місце української мови в державі. Бібліотекар Олександра Влох звертала увагу на багатство української,  рідної для більшості громадян України, мови. Варто лише відкрити книгу "Мова -- не калька: Словник української мови"(Т.Береза, І. Зубрицька, Ю. Зелений. -- Львів: Апріорі, 2016.--664 с.). Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному словниковому запасу сучасних українців. 

Велися діалоги про негативні наслідки брудної лайки на організм людини, про історію знищення української мови, про занепад її  престижності в радянські часи. 

    Запропоновані книги не залишили байдужими відвідувачів бібліотеки. Кожен почерпнув з них якусь часточку нових знань, змусив ще раз задуматися про красу та багатство рідної мови, яка єднає націю і створює її індивідуальне обличчя.

Свята спадщина -- Державний герб України.

 Літературно-історична година

    Державний герб України – це один із чотирьох офіційних символів поряд з Прапором, Гімном і Конституцією.

19 лютого 2024 року виповнюється 32 роки від дня затвердження Державного герба України.

Як державний символ — Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

В цей день для користувачів бібліотеки проведено літературно історичну годину "Свята спадщина -- Державний герб України".

Сила духу гартується в єдності

 Фоточелендж в бібліотеці

  День Єднання -- свято, яке об'єднує українців навколо національної ідеї. воно є символом єдності та консолідації українського народу.

   Тож вітаємо з Днем Єднання України. Всім нескінченного щастя, міцного здоров'я та благополуччя. Нехай над нашою землею завжди світить сонце та панує мир.

   Користувачі Шилівської бібліотеки приєдналися до святкування Дня Єднання, взявши участь у фоточеленджі.

Підсумки акції "Подаруй бібліотеці книгу"

 Бібліо-оголошення

     В народі кажуть, що людина перестає мислити, коли перестає читати. Знання та пам'ятки людської думки накопичувалися саме в бібліотеці упродовж багатьох століть.                     

  Вже не перший рік Шилівська бібліотека проводить акцію "Подаруй бібліотеці книгу". І багато користувачів охоче віддають свої  прочитані книги в бібліотеку, щоб поділитися з іншими людьми, які захоплюються читанням. Цього року наша бібліотека поповнилася 22 екземплярами нових подарованих книг різноманітної тематики. Особлива вдячність Їжаченко Світлані за 10-томне ілюстроване сучасне видання з історії України.

Читаємо. Думаємо. Обговорюємо.

 Огляд періодичних видань

    Сьогодні роль медіа та періодичних видань неможливо недооцінити у житті нашого суспільства. З одного боку - це важливий канал інформації, а з іншого - потужна інформаційна зброя. Сьогодні за допомогою медіа можна дізнатись не тільки про геополітичну ситуацію, а й про події в країні та краю,  скористатись рецептами народної медицини, рецептами страв та взнати ще безліч різноманітної та корисної інформації. 

   В 2024 році бібліотека завдяки місцевим підприємцям та ТОВ "Відродження" отримує достатню кількість періодичних видань. З ними залюбки знайомляться, охоче читають та обговорюють користувачі  бібліотеки.

"Плакав вітер на краю діброви" (29.01 -- день пам'яті Героїв Крут)

Огляд-лекція 

    Історія знає багато жертв в ім´я  ідеї, але аналогічної Крутам не було.  Крути…Це символ   героїзму і відданості  нашого юнацтва, це символ нашої національної трагедії.

                      "Супроти чужої навали,
                       Супроти смерті – в стужу, в сніг,
                       Ось тут вони, ось тут стояли 
                       І всього жменька - триста їх".

     Станція  Крути увійшла в історію України, як символ нашої національної   честі. Сьогодні ми вшановуємо героїв, що полягли під Крутами, вшановуємо річницю їх лицарського подвигу. 

    Перенесемося своєю пам´яттю та уявою у незабутній 1917 рік. 17 березня 1917 року з представників різних політичних партій утворилися Українська Центральна Рада на чолі з професором  М. Грушевський. Народження Української Народної Республіки, як самостійної держави, відбулося 20 листопада 1917 року проголошенням ІІІ універсалу. Першим президентом вільної держави став М. Грушевський.

     Більшовики Росії не могли з цим змиритися. На Україні вони зосередили великі військові сили, які наближалися  до Києва. 

      Чим ближче було до Києва, тим жорстокішою була боротьба. Ворогові допомагали місцеві більшовики. Зупинити ці сили було нікому, бо головні сили Центральної Ради були зосереджені на Правобережжі, де стримували наступ на Київ фронтових частин  російської армії. Саме тому на станцію Крути, яка була воротами до Києва, прибув надшвидкоруч зібраний загін юнаків під командуванням сотника Омельченка. Загін складався із гімназистів 6,7,8 класів. Саме вони і спробували перепинити шлях радянським військам. Більшість з них загинула, а ті, кому вдалося вціліти, розібрали залізничну колію і зуміли цим на кілька днів затримати наступ.

                            І знов у котрий це вже раз                                                                                                Зійшлися ми в одній родині,                                                                                            Щоб пом’януть той славний час,                                                                                 Коли в офіру батьківщині                                                               Себе принесли кращі з нас.

                            Нема любові понад ту,
                            Що окропила кров’ю Крути
                             І ту гарячу кров святу                                                                                                      Повік Вкраїні не  забути.

"Із тих, хто не зрадив свою безсмертну душу"

 Виставка-персоналія

(25 січня 2024 року -- 75 років від дня народження Ганни Дениско (Антипович) (1949) -- журналістки, поетеси, публіциста, уродженки с. Загрунівка)

   Ганна Дениско – заслужена журналістка України, лауреатка премії імені Симона Петлюри, член правління Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, перша прес-секретарка Полтавської крайової організації Народного Руху України, перша очільниця Полтавської обласної організації «Союз українок», заступниця головного редактора обласної газети «Полтавський вісник». 25 січня у пані Ганни ювілей – 75 років з дня народження.   

 Бібліотека запрошує більш детально ознайомитися з творчістю нашої видатної землячки, а також більше взнати про неї як талановиту та унікальну особистість на виставці-персоналії  "Із тих, хто не зрадив свою безсмертну душу".