Світлана Алексієвич: Книга як пам’ятник стражданню і відвазі

літературна візитка

      "Я письменник цієї «Червоної імперії». Такі були часи — ми постійно були військовими людьми. Оця військова психологія й надалі притаманна багатьом. А тоді люди вкорочували собі віку — настільки зрослися із цією червоною ідеєю. Ми так спрощуємо для себе: «ах, совок», «ах, ідіоти»… Ні, це були трагічні люди і трагічний час".

       Серед приголомшливих книг, які розкривають історію, розкривають правду і не залишають байдужими — книги Світлана Алексієвич. Сьогодні, у день народження автора, пропонуємо читачам нашого блогу познайомитися з письменницею через її інтерв'ю (частково), яке взяло інтернет видання theukrainians  

      "Своїм циклом книжок я хотіла сказати, що комунізм не помер, як нам здавалося у 90-ті роки, коли ми так романтично його поховали. Свобода не може народитися просто зі слова «свобода».
      Утопія створила величезну лабораторію, де було виведено цей унікальний тип — червона людина, радянська людина. Національні риси проступили зараз, коли ми розділилися. А в тій лабораторії робилося все, щоб нівелювати їх. На жаль, ідеї формують людину. І вона цьому піддається.

Зарубіжні видання книг Світлани Алексієвич

     Що таке тоталітарне суспільство? Це коли окрема людина — безпорадна.

      Минули часи героїв. Тепер кожна людина має право на історію. На авансцену вийшла маленька людина. Ми ніколи не чули, про що вона говорить і як вона говорить. І саме до неї я пішла.

     Я збираю не маленькі історії, я збираю образ часу. Були такі люди, і так вони жили. По-варварськи жили, вбивали одне одного, страждали, любили, народжували дітей.

     Головне, щоби це залишилося, аби наступні покоління пам’ятали, що за ідеї теж хтось має нести відповідальність".