Посеред крику біди

 Онлайн-знайомство з книгою  

  (8.05.. -- День пам'яті та примирення, присвячений пам'яті жертв Другої світової війни)

Шилівська бібліотека настійно пропонує своїм користувачам в ці знаменні та пам'ятні дні серед багатьох інших  ознайомитися та прочитати книгу Федора Зубанича "Посеред крику біди".

  На численних фактах та документах Ф. Зубанич показав, як у роки воєнного лихоліття українці ціною власного життя рятували євреїв від неминучої смерті, яку їм готували нацисти. Таких рятівників держава Ізраїль назвала "Праведниками світу".

Кілька нещасних, яких прихистила родина Кулаківських з Рівного, уціліли. Постраждала за доброту мати з малолітньою донькою... Михайла Ваншельбойма з Бердичева українці тричі вибавили від костомахи, заховавши хлопчину від нелюдів. Корживнюки стали іудейському хлопчині за тата й неню. Були випадки, коли цілими хуторами тримали таємницю, котра могла дорого коштувати. Влітку 1942-го в райцентрі Мацієві, що на Волині, мешкало майже п’ять тисяч євреїв. Перших шістсот розстріляли за монастирем. Інші кинулися врозтіч. Чимало тоді гнаних переховувалися по довколишніх поселеннях.                                                 

 Світлої пам’яті митрополит Андрей Шептицький особисто брав участь у порятунку понад тисячі гнаних. Бранець Янівського концтабору, що поблизу Львова, Давид Кахане один із тих, хто серед перших прибився на гору Святого Юра й перечекав там страшні часи. А ще ж владика розіслав листи всім священикам, щоб прочитали парафіянам у церквах. У них ішлося: хто допомагатиме нацистам нищити євреїв, буде проклятий. Особисто Гімлеру Шептицький написав протест проти використання молодих українців у антисемітських акціях. Та чомусь і досі цей достойник не удостоєний високого звання “Праведник народів світу”. Хоча біблійна істина провіщає: “Той, хто врятував хоч одне життя, врятував світ”. 

 Зі сторінок книжки Федора Зубанича лунає не лише крик біди, а й інформація про милосердя, високу порядність. На світлинах рятівники поруч із врятованими, їхніми дітьми, які своїм життям теж завдячують тим, хто керувався Божими законами. І спогади, документальні свідчення, розповіді, моторошні історії... Молодий учитель зі Стасевої Волі, що на Волині, Кирило Кіндрат прихистив Ісаака Шлезінгера, хоча той одразу попередив: не маю ні золота, ні інших статків, усе поглинуло гетто. Та хіба співчуття вимірюється грішми?! Чоловік знав понад двадцять мов, цитував напам’ять Шевченка, Франка... Отож давав щодня рятівникові уроки з іноземних мов, що потім у житті знадобилися.