В роки війни вони були дітьми

 Онлайн-огляд

     28 жовтня наш народ відзначає велике і значну дату -- 78-му річницю від дня визволення  території України від фашистських загарбників.        В цей день вшановують українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів, будучи в лавах Червоної армії, партизанських загонах, в підпіллі або в лавах Української повстанської армії.  А Шилівська бібліотека в цей день пропонує згадати про дітей, дитинство яких проходило в ті важкі воєнні і післявоєнні часи.                                                            Я ж -- дитина                                                                                                                      Я -- пташина                                                                                                                      Неоперене пташеня.                                                                                                          На війні, де кров і сльози,                                                                                                Я із першого дня --                                                                                                            До останнього дня.                                                                                     Разом з дорослими на боротьбу з ворогом вийшли і діти. Вони боролися в підпіллі, в партизанських загонах, на фронтах, працювали в тилу. І своєю хоробрістю і жертовністю дивували дорослих. Про таких дітей  написано величезна кількість  книг і багато з них є в нашій бібліотеці. Пропоную деякі з них:

     Близнець В. Землянка: повість/В. Близнець;. -- Київ: Дніпро, 1995.--165 с.: іл., портр.                                                                                                                                 Близнець В. Мовчун: повість/В. Близнець//Хлопчик і тінь: повісті/В. Близнець. -- Київ, 1989. -- С. 19-96.                                                                                      В повістях відомого українського письменника, чиє дитинство теж було обпалене війною, розповідається про дітей,  які жили на окупованій фашистами території. В міру своїх можливостей вони боролися з ворогом, дочасно ставали дорослими, вкрай винахідливими, допомагали вижити іншим. 

      Тютюнник Гр. Климко: повість/Гр. Тютюнник//Облога: вибрані твори. --   Київ, 2004. -- с. 383-425.                                                                                                        Хлопчик-сипота Климко  жив із дядьком Кирилом, опікувався домашнім господарством, ходив до школи. Війна вдруге осиротила хлопця -- дядько раптом загинув. Климко не шукав підтримки у дорослих, а навпаки, намагався допомагати іншим. Він разом із своїм другом Сульфатом взяв на себе відповідальність допомагати своїй вчительці і її новонародженій дитині.         Буханенко Д. Катакомби з моря не видно: повість/Д. Буханенко. -- Одеса: Маяк, 1990. -- 207 с.: іл.                                                                                                         У роки II Світової війни в партизанських загонах, які діяли в одеських катакомбах, поряд з дорослими боролися з окупантами і діти. Вони були розвідниками, зв'язковими, брали участь у бойових операціях. Слова малого Тарасика: "Нам не можна вмирати. Ми повинні ще бити фашистів", -- сказані в катакомбах у важку хвилину, підбадьорили навіть дорослих.                                   Вічно живі: зб. докум. нарисів. -- Київ: Веселка, 1975. -- 375 с.: іл., порт.             У ній розповідається про дітей України -- підпільників, партизанів, синів полків, які боролися з фашистами поряд з дорослими. В ній нема вигаданих імен та подій, вміщено багато фотографій юних героїв.                                                 Сушинський Б. Із розвідки не повернувся: док. повість/Б. Сушинський. 0-- Київ: Веселка, 1985. -- 189 с.: іл. -- (Юні герої).       

 безстрашністю і жертовністю дивували дорослих.