Михайло Стельмах: чотири броди людського життя

віртуальна бесіда

Небагато літ прожив на світі

У краю лісів, озер і трав.

Там навчився я людей любити

І чудовий світ пізнав.

                                             (М.Стельмах)

    24 травня народився відомий український письменник і драматург Михайло Стельмах, знаний також як педагог і фольклорист.

     Твори Михайла Панасовича включено до шкільної програми. Тож багато хто знає й пам'ятає, що вони пронизані любов'ю до людей, до природи, до рідної землі, і написані добірним українським словом.

    М. Стельмах пройшов війну, як солдан-артилерист. Піся війни, на запрошення поета Максима Рильського, став співробітником Інституту фольклору, етнографії та мистецтва АН УРСР (1945–1954 роки).

    У його спадку низка творів прозових та поетичних, для дорослих, а також для дітей. Серед ниих: Велика рідня, роман (книга 1 «На нашій землі», 1949, книга 2 «Великі перелоги», 1951); Казка про правду та кривду; Живи, Україно! (сценарій документального фільму, 1958); Чотири броди (1978).

    Михайло Панасович говорив, що в житті кожної людини є чотири броди: блакитний, як світанок, — дитинство; як сон — хмільний брід кохання; брід праці і життєвих турбот; і, нарешті, — брід внуків та прощання. Від того, як людина переправиться через них, стає зрозуміло, чого вона варта.