вівторок, 9 лютого 2021 р.

Добірне українське слово. Бібліотека радить почитати

                                                   Літературний огляд-лекція

Кажуть, хто прочитав багато книг, той прожив багато життів. Але не тільки це. 

Інтелектуальне збагачення, духовне зростання — ось далеко не весь перелік того, що може дати прочитання доброї книги.

    А нині, зимової пори, позбавленої чималих господарських турбот інших пір року, якнайліпший час зануритися в гарну книгу і збагатитися, зігрітися добрим словом, насолодитися вишуканою українською мовою.

             «У слові рідному велика сила є, що розбива граніт і золото кує», — говорив  М. Рильський

    Саме добірне українське слово, а особливо, як мова оригіналу, пропонуємо вибагливому читачеві скуштувати: а саме книги наших сучасників — Мирослава Дочинця, Марії Матіос та Михайла Слабошпицького.



1) «Книга надиху» Мирослава Дочинця

   Найвідоміша книга цього автора «Многії літа, благії літа» (2010). Її люди самі радять прочитати своїм близьким, знайомим, друзям. Так і в Шилівці її почали передавати й радити одне одному любителі сердечного слова. Однак і інші книги автора виявилися не менш бажаними, відомими. Їх перекладено багатьма мовами.

     Мирослав Дочинець — автор численних книг, лауреат Шевченківської премії, засновник і головний редактор видавництва «Карпатська вежа».

      Зокрема «Книга надиху: уроки світу, Неба і людей» (2015) веде мову про життя як безнастанний дар; про духовні вершини Афону й маленькі карпатські верховини; про те, що робить історію вільною й безсмертною; про вічні істини й про вічний пошук щоденних крихт радості.


2) Роман-панорама «Букова земля» Марії Матіос

     «Букова земля» (2019) — це неймовірний роман, над яким письменниця працювала 10 років. Це пронизлива, глибока й зухвала сага завдовжки у 225 років. Це справжня, невигадана, жива історія рідного краю.  Історія, яку потрібно знати й пам’ятати.

   Цитата з роману: «Ця робота — нагадування про минуле — неперервна. Коли ми нею нехтуємо — живі розв'язують війни. Між собою, між землями, між державами. Від незнання, захланності та інтелектуальних лінощів».

    Марія Матіос  — неперевершена майстриня слова, одна з найпопулярніших сьогодні письменниць, поет-лірик:

Я сива дримба,

Я відлуння печальних скель.

Я з-під каменя сонна риба,

 Я з потоку – в’юнка форель.

     Її книги називають «ударом і викликом» сучасності. Вони вийшли друком багатьма мовами. А ми маємо насолоду скуштувати справжній смак творів М. Матіос в оригіналі.


3) Книга «Українець, який відмовився бути бідним» Михайла Слабошпицького


      Книги Михайла Слабошпицького називають найкращими підручниками з української літератури, які варто прочитати кожному, а його мову — фразеологічним словничком. 

     У своїй творчості він керується словами лауреата Нобелівської премії з літератури В. Фолкнера: «Письменник не має права на песимізм… Він повинен дати людям надію, щоб людина вистояла в цьому жорстокому страшному світі».

        У своїй книзі «Українець, який відмовився бути бідним» М. Слабошпицький розповідає про Петра Яцика — людину, яку добре знав, з якою спілкувався і прозорливістю й мудрістю якої захоплювався. П. Яцик не лише заснував відомий нині Міжнародний конкурс з української мови, а й вклав чимало коштів на дослідження й вивчення історії українського народу. (Як тут не згадати слова Ю. Пілсудського «Свою історію пишіть самі. Інакше її напишуть інші, — і погано»).

 «Дуже цікаву мав філософію Петро Яцик, — розповідав в одному інтерв’ю зокрема Михайло Федотович, —  він казав: «Я фаталіст у цьому житті. Я знаю, що все в ньому визначено. Ми в човні летимо вниз. Ріка несе нас вниз туди, звідки немає вороття». Я запитував: «А навіщо ж оця бурхлива діяльність ваша, ваш бізнес?» А він одповів: «Бог дав людині весла. Щоб вас до часу не кинуло на яку-небудь скелю, не розбило. Чи на мілину не занесло, ви можете правувати веслами й весла даються, аж до того моменту».

 «Письменнику завжди здається, що найкраща його книжка ось нині — ось ця, що буде», — якось поділився спостереженням М. Слабошпицький. Тож, сподіваємося, що для цих авторів і для наших читачів, їхня найкраща книжка ще попереду.

Немає коментарів:

Дописати коментар