Інформаційна година
(21.05 -- День пам'яті жертв політичних репресій)
.
Це День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму. Він відображає в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності відзначається «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня
Терор репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць та таборів.
Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
За останні тридцять років українські видавництва надрукували сотні найменувань книг про ті трагічні жорстокі часи. Кожна історія - унікальна, кожний погляд - вартий уваги і поваги. Отже, читаймо! І не забуваймо тих, кого з нами уже нема і шануймо тих, хто живе для України.
Народознавчий відео-лекторій
Українська вишиванка -- не просто святковий одяг. Споконвічно сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне -- це частина генетичного коду українця.
В день цього українського свята вся Україна цвіла вишиванками. Тисячі найрізноманітніших вишитих орнаментів прокрашали святковий одяг українців у нашій країні та в усьому світі, де проживають наші люди.
Користувачі бібліотеки теж у вишиванках. Особливо радують діти. Хай зростають патріотами та захисниками нашої країни.
Всі бібліотеки Зіньківсьої громади долучилися до святкування Дня вишиванки. На бібліоярмарку продавалися різноманітні смаколики та вироби ручної роботи й користувачів Шилівської бібліотеки. Виручені від їх продажу кошти в сумі майже 1000 гривень були передані до загальної суми на потреби ЗСУ. Дякую ім за надані вироби. Разом до Перемоги.
Конкурс дитячої творчості
Конкурс проводився з 1 по 25 квітня і був приурочений до Дня матері. Юні користувачі Шилівської бібліотеки взяли в ньому участь, склавши казки для своїх матусь. Їх можна прочитати в бібліотеці. Це казка "Диво на Великдень" Чувельової Аніти (4 кл.), "Україна переможе" Жук Інни (7 кл.), "Казка для матусі, написана з реальних подій" Таранова Тимофія (7 кл.) та "Чарівні окуляри" Мандрики Анастасії (4 кл.). Діти показали в своїх творчих роботах свою любов і повагу до мами, до родини, до рідного краю та України. Вони отримали подяки від організаторів конкурсу та солодкі призи. Тож бажаю їм і надалі бути активними в навчанні та громадському житті, подальших перемог, миру та щасливого дитинства.
Інформ-досьє
(15.05 -- 150 років від дня народження П. Скоропадського)
Скоропа́дський Павло́ Петрович -- гетьман України, український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Народився він 15 травня 1873 року в місті Вісбаден в Німецькій імперії. Походив із козацько-старшинського роду Скоропадських. Був офіцером Російської імператорської армії, учасником російсько-японської та Першої світової війни. Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Помер 26 квітня 1945 року в місті Меттен, Баварія, Третій Рейх. Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.
П. Скоропадський, ставши гетьманом України та отримавши широкі владні повноваження, намагався стабілізувати ситуацію в Україні. Було відкрито близько сотні українських гімназій, відбулося введення до навчальних програм української мови, історії та географії як обов’язкових предметів, засновано українські державні університети в Києві та Кам’янці-Подільському, історико-філологічний факультет у Полтаві, створено Державний український архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Українську національну бібліотеку, Український театр драми і опери, Українську державну капелу, Український симфонічний оркестр, Українську академію наук тощо. Але далеко не все було зроблено послідовно.
І до цього часу вивчається та аналізується істориками помилки гетьмана Скоропадського. Та слід враховувати, що йому доводилося діяти в непростих умовах.
Більш детально про політичну діяльність П. Скоропадського можна прочитати в книзі "Павло Скоропадський", яку має наша бібліотека.
Онлайн-огляд
(15.05 -- Міжнародний день сім'ї)
Сім’я… Мудре та надійне старше покоління. Кумедна й допитлива малеча. Наші дорогі мами і татусі, бабусі та дідусі, донечки й синочки. Рідний дім, навіть коли ми далеко від нього, дарує свої тепло та затишок. Усе це та чимало спонук для «своїх», особистих роздумів, спогадів, переживань читач знайде в новій збірці «Теплих історій», присвяченій родині, сім’ї – найближчому, найріднішому, сокровенному духовному й життєвому простору.
"Родинна абетка" -- це дуже тепла й світла родинна книжка про все те близьке й знайоме, що оточує дитину від народження: мама й тато, бабусі й дідусі, рідний дім, рідна вулиця, школа і книгарня, улюблені іграшки, тварини й комашки, небо і зорі, Карпати… Вона про Україну, що виростає з дитини.
Розпочніть справжній літопис свого роду із цією книгою. На сторінках цього альбому є місце для багато чисельних фото та записів спогадів, різних відомостей, коментарів. Ця книга може стати справжнім сімейним скарбом та цінуватися поколіннями нащадків.
Веселе та допитливе зайченятко пропонує познайомитися зі своєю великою дружньою родиною. Ніжна і любляча матуся, веселий і мужній татко, розумна та красива сестричка, маленький братик, а ще бабуся і дідусь, з якими просто ніколи сумувати! Виконуючи різноманітні завдання для розвитку логіки, уваги, пам’яті та дрібної моторики, дитина з
Голосні читання
(14 квітня -- День матері в Україні)
Мати. Мама, Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Воно про найближчу, найдобрішу, найкрасивішу і наймилішу людину в світі. Материнська ласка гріє нас усе життя аж до старості. Її створив Бог на цій грішній землі для краси і щастя, щоб вона дарувала життя і була продовжувачем роду людського.
Користувачі Шилівської бібліотеки віддають шану своїм матерям та дякують їм за безкорисливу любов та самопожертву.
Історична онлайн-година
8 травня, у День памʼяті та примирення, українці вшановують тих, хто у Другій світовій війні боровся з нацизмом та переміг його, а також усіх жертв тієї війни.
Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.
Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.
Другий рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни Росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва РФ.
Сучасна повномасштабна війна вплинула й на ставлення до памʼяті про Другу світову.
Детальніше, в яких арміях та на яких фронтах українці боролися з нацизмом; наскільки Україна постраждала під час Другої світової війни; коли настала перемога над нацизмом та чому Європа обрала 8 травня як памʼятну дату; як радянський режим сформував культ перемоги та 9-го травня, а російський режим використовує його у своїй пропаганді розповідають численні книги з фонду бібліотеки.
І одна з них -- це книга нашого земляка Федора Моргуна "Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу.Факти і наслідки" -- Полтава: Дивосвіт, 2008. -- 288 с. Автор переконливо показує й доводить, що головна причина геноциду українського народу -- Друга світова війна. Натхненниками й організаторами її були фюрер нацистів А. Гітлер та вождь більшовиків Й. Сталін. Неможливо описати і оцінити розміри тих жахіть, пережитих усіма народами в період Другої світової війни.
