Під зіркою Сент-Екса

Літературна візитка

    29 червня 1900 року народився французький письменник та авіатор, граф Антуан де Сент-Екзюпері, відомій українським читачам як автор казки «Маленький принц».

   «Під зіркою Сент-Екса» — так називається стаття "Мами Маленького принца" Нори Галь (радянської перекладачки англійської та французької літератури, літературного критика, редактора). Саме вона вперше переклала казку «Маленький принц», а також і інші твори французького графа.

   Цього пам'ятного дня пропонуємо нашим читачам витяги з цієї її статті:

    «Ось уже понад півстоліття в моєму житті й роботі світить зірка Антуана де Сент-Екзюпері.

    Мені пощастило, я познайомилася із цим ім'ям ще влітку 1939 року, коли взяла в руки томик "Terre des Hommes", який щойно вийшов французькою мовою, тоді я й гадки не мала, що багато років потому переведу цю повість російською. Мені треба було написати про неї дві-три сторінки для журналу "Інтернаціональна література"... Зворушували серце і мужність льотчика, і пильність художника, і доброта, мудрість, висока людяність Людини.

     Знайома викладачка принесла книжку, видану в нас французькою для студентів. Так я познайомилася з Маленьким принцом. Я благала ненадовго залишити мені книжку — і одним махом, не відриваючись, її переклала. Переклала для себе, для найближчих друзів, зовсім не думаючи про друк. У серпні 1959-го зі сторінок журналу "Москва" Маленький принц уперше заговорив із нашими читачами російською.

     Мало не щодня на сторінках газет і журналів — у статтях, нарисах, бесідах, у листах юних і дорослих читачів — зустрічаєш не лише освідчення в любові до Сент-Екзюпері, а й слова й думки Сент-Екса, що вже стали своїми, уже невіддільні від душі і свідомості. Уже не цитують, не посилаються на автора, а повторюють як продумане, відчуте, заповітне — про те, що пильне одне лиш серце, що кожен відповідає за всіх, кого приручив, і ще багато чого, багато чого...

    А в січні 1967 го — прем'єра «Маленького принца» в драматичному театрі ім. Станіславського в Москві.

     Яскраво світить у нашій країні зірка Сент-Екса. Постійно світить вона й у моїй долі. І ще раз мені знову дано було щастя перетворити на нашу мову його високі й людяні сторінки — видавництво "Прогрес" запропонувало мені для збірки "З Францією в серці" (1973) заново перекласти "Лист заручника".

      А "Маленький принц" перевидається знову і знову — і щоразу я щось виправляю, змінюю, доробляю. Усе знову і знову тягне шукати ще вірніше слово, ще повніше передати щирий, проникливий голос письменника, шліфувати щось мале, мікроскопічне, для читача, можливо, зовсім непомітне.

        Бо, як каже у Сент-Екса мудрий Лис, "немає у світі досконалості"...

      Повну статтю можна прочитати за посиланням 

День становлення і затвердження наших прав і свобод

Інформаційний дайджест

28 червня відзначаємо День Конституції України, день затвердження прав і свобод громадян України.

    Про непростий шлях нашої країни до державності й до кроку затвердження Конституції України розповідають чимало книг. Чимало культурної української еліти обстоювали українську мову, незалежність, національну ідею.

    Зокрема, не всім відоме видання 1921 року «Книга Буття Українського Народу», автором якої є один з ініціаторів Кирило-Мефодіївського товариства – Микола Костомаров. У цій книзі, зокрема, волелюбність українського народу визначається як його невід'ємна риса.

    Крім того, сьогодні побачило світ чимало книг про українську еліту, діяльність якої десятиліттями замовчувалася радянською владою. Серед них "Обвинувачується Михайло Сорока" (книга документів з архіву колишнього КГБ). Про людину, яка не зломилася під тиском комуністичного репресивного апарату, зберегла моральні цінності і, попри солодку можливість жити на волі з дружиною та сином, обрала важке життя в неволі і змогла навіть у таких умовах розвивати і встановлювати ідеї ОУН*. 

   * ОУН — Організаіція українських націоналістів — український громадсько-політичний рух, що ставить собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток.

    2006 року побачила світ книга "В защиту демократии" уродженця України Натана Щаранського, яка має таку посвяту: "Пам'яті Андрія Сахарова, людини, яка довела, що тверда моральна позиція й мужність можуть змінити світ". У передмові до цього видання зазначається, що як центральна лінія книги описується феномен "дводумства" — "особливого стану розуму людей, які живуть у суспільстві страху".

     Також нині перевидано низку книг, які видання в Україні чекали десятиліття, як от книга "Незримі скрижалі Кобзаря (Містика лицарства запорозького)" – монографія дослідника творчості Шевченка Дмитра Донцова, яка побачила світ у Торонто у 1961 році й перевидана 2019 року в Україні.

     Читаймо книги й розширюймо горизонти української свідомості!

Вона, як криголам, виламувалася силою свого внутрішнього духу

Віртуальна інформаційна година

                                                                                                                 17 червня 1849 року (за іншими джерелами 17 липня) народилася Ольга Драгоманова (Косач) — письменниця, драматург, публіцистка, перекладач, етнограф,член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук, відома під творчим псевдонімом — Олена Пчілка.

     Це перша жінка видавець, перша жінка, яка кардинально змінила тематику української літератури, у якій інтелігенцію вивела на перший фронт: "Ви така одна, що ризикнули це зробити" — сказав про неї Іван Франко. Це перша жінка член-кореспондент Академії Наук і це перша жінка націоналістка. І це перша жінка, яка в 1903 році на відкритті пам’ятника Котляревському, попри заборону говорила укранською мовою".

    Олена Пчілка — мати шести дітей-інтелектуалів.

    Вона була дуже пристрасна, безкомпромісна, неймовірно рішуча, наступальна. Вона пропонувала українцям винятково свою філософію протесту.

      Вона ніколи не плила за течією. Завжди трималася одинаком. Вона була світочем серед загальних тенденцій.

     «Вона, як криголам, виламувалася силою свого внутрішнього духу проти тодішніх політичних обставин» — так охарактеризувала Олену Пчілку в одному інтерв’ю мовознавець, доктор філологічних наук Ірина Фаріон.

    Та пам’ті про неї не було 70 років. Її вилучено з літературного процесу, з політичного процесу, навіть з курсу етнографії, хоч була вона членом-кореспондетном Академії Наук саме у тій царині.

За матеріалами телепрограми  «Велич особистости» ОЛЕНА ПЧІЛКА

В обіймах квітів

Відео-знайомство

      Квіти на її полотнах зачаровують, їх називають райськими. Вони, дійсно, ніби переносять до прекрасного світу, зворушуючи все те прекрасне, що є в душі.

    Нині, 10 червня, день пам'яті майстрині народного декоративного живопису, представниці «наївного мистецтва», наша землячка — Катерини Білокур.

    «Картини художниці звучать урочисто, як органна музика. У них знаходимо відсвіт глибоких емоцій, світлих почуттів і ясних настроїв, у них просвітлена зачарована душа».


      Так образно сказано в передмові однієї із книг присвяченій майстрині.

     За те, що так нестримно прагла малювати, батьки приймали її за дивачку, але пізніше поціновувачі мистецтва назвали її геніальною.

 Знайомлять із впізнаваними полотнами (адже художниця має свій стиль) Катерини Білокур, з-поміж іншого, книги, мистецькі-альбоми, яких, дякуючи видавцям, доступно чимало: 

  

Хтось читає дітям казки, а хтось, про те, як правильно поводитися з грішми

Експрес-інформація

«Якось прочитала дослідження про те, що люди, які читають разом, синхронізують серцебиття, мозкові хвилі й дихання. І триваліша синхронізація призводить до більшої взаємоповаги та співпраці. Чи не сильно?! Я читаю вголос зі своїми дітьми щодня останні десять років. (маю на увазі протягом дня, крім читання перед сном). Година — мета. Іноді менше. Іноді більше... Гадаю, що коли це робиться послідовно, діти розвивають мыцний командний дух, і справа не стільки в тому, яка книга — це просто задоволення бути разом».

Читання вголос своїм дітям — традиція, якій не має переводу.

Неймовірно теплі відгуки з життєвими історіями (серед яких і вищенаведений) отримала стаття про читання дітям у голос Келлі Голмс, авторки книги "Щасливий ти, щаслива родина" (Happy You, Happy Family).

Приклади з життя неймовірно надихають любити книгу й щодня читати своїм дітям. Ось кілька відгуків:

• "Колись я читав своїм дітям у місцевому кафе, і старша пара в сусідній кабінці припинила свою розмову і теж слухала історію. Усі люблять добрі історії!"

• "Коли моя онучка була меншою, я теж бажала читати їй більше, ніж просто, коли вона та її родина в мене гостювали. Вони живуть далеко, тому ми бачилися лише 3—4 рази на рік. Мені вдалося знайти досить недорогий портативний програвач. Я купила такий собі і для онучки. Тоді я придбала кілька книжок, які, гадала, їй сподобаються. Я записала себе, як я читала їй книги, розповідаючи їй про обкладинку книги, щоб вона знала, яку я збираюся читати (адже тоді вона ще не читала)... Надсилала їй книги та свій запис поштою. Моя дочка сказала, що дитина слухає їх годинами, поки грає у своїй кімнаті. Я також співала дітям пісні й записувала, щоб вона могла їх вивчити. Ця затія виявилася дуже особливою для неї і для мене".

• "Зараз мої діти виросли, і читання було важливою частиною нашого життя, як і відкриття розмов про гроші. Ми навчаємо своїх дітей манерам та основам гігієні — усе ж рідко ми говоримо про гроші, але читання та гроші йдуть пліч-о-пліч. «Грошове чудовисько або майстер грошей — навчайте своїх дітей основам грошей і любові кожну хвилину» (Money Monster or Money Master?: Teach Your Kids the Basics of Money and Have Them Love Every Minute) — це назва!"

• "Я вихователька дитячого садка 26 років, а також мама хлопчиків-близнюків (яким зараз 20), для яких я читала навіть у середній школі. Тож щороку підкреслюю батькам мого дитячого садка, наскільки важлива ця проста і приємна річ".

• "У місцевій бібліотеці, де ми жили тоді, була програма «1000 книг перед дитячим садком». Мій син розпочав цю програму в три роки і за тиждень до того, як пішов до дитячого садка, він її завершив. Ми читали весь час і проводили дні в бібліотеці, вибираючи нові книги весь час. Ми також самі розробили свою бібліотеку, що теж чудово. Також слухали аудіокниги в машині".

• "Я завжди читав своїм хлопцям щовечора перед сном. Я зробив це пріоритетним, бо знав, наскільки їм це подобається".

• "...Також більше часу я проводив зі своєю дитиною за інтерактивними книгами ("I Spy" книги, Де Вальдо, книги Річарда Скаррі тощо). Робота та розмова про те, що ми бачили, що ще ми могли знайти чи побачити на малюнку, забезпечили гарний баланс для її неспокійної натури".

• "Я шкільний бібліотекар і, звісно, щодня читаю вголос своїм учням! Але сумно, скільки батьків цого не роблять".

• "І ще одне: спасибі моїй мамі за те, що ти прочитала мені всі книги "Джунглі" та всі історії "Просто так", а також багато, багато книжок з главами, а також сотні книжок з малюнками, які ми отримали з бібліотеки до того, як я потрапив до школи. Нам було непогано, але мама дала нам освіту, читаючи набагато більше, ніж багато хто з наших однолітків!"

• "Я читав синові всю середню школу. Зараз, як вчитель 4 класу, я щодня читаю вголос своїм учням. І їм це подобається".
• "Я багатий на те, що в мене була мати, яка мені читала".

• "Я охоче ходжу до бібліотеки, шукаючи нових зустрічей, і мені б хотілося, щоб мої діти отримували такі ж відчуття".

Стаття Келлі Голмс, про важливість і переваги читання дітям уголос (Want to Raise Smart, Kind Kids? Science Says Do This Every Day) отримала низку відгуків, та велике поширення, адже її перекладено різними мовами, зокрема українською. (Вибірково зі статтею ми ознайомили своїх читачів у попередньому дописі). 

Оригінальна стаття англійською (гіперпосилання) Want to Raise Smart, Kind Kids? Science Says Do This Every Day  

Та її український переклад (гіперпосилання): Секрет виховання розумної та доброї дитини

Читання вголос або секрет виховання розумних дітей. Відгуки батьків

Читання вголос є потужною і ключовою звичкою батьків у вихованні розумних та ерудованих дітей. Вона не потребує оплати, займає всього 10—15 хвилин на день, і під силу кожному.

Читання вголос своїй дитині:

• розширює словниковий запас (і читця, і слухача);
•  формує навички аудіювання;
• збільшує мозок дитини. Як зазначають учені, чим більше ви читаєте своїй дитині, тим більше нейронів утворюється та з’єднається в її мозку;
• сприяє бути уважним та зосередженим;
• є якісним і конструктивним часом для дитини, проведним із батьками;
• підвищує емпатію (співпереживання).

Як бачимо, одна звичка читати вголос дитині починає ланцюгову реакцію всіх цих позитивних результатів і багато чого іншого.

Тож секрет виховання розумних дітей – це щоденне читання вголос. Зробіть читання пріоритетним і ваші діти отримають переваги!

Відгуки:

• "Це справді працює! Ми зробили це заради забави, через мою любов до книжок, але опинилися з двома дуже розумними дівчатами та ненажерливими читачами".

• "Це випробувана істина... щоденне читання вголос творить чудеса".

• "Моїм дітям стає смішно, коли я змінюю імена персонажів у книгах, чи на власні імена, чи на щось кумедне".

• "Наша сім'я робить аудіокниги для різних поїздок, зокрема поїздок до школи".

• "Одна пропозиція: якнайшвидше заохотьте дітей читати вголос. Це поліпшить їхню якість читання й допоможе їхній вимові, і вони з часом навчаться читати з виразом, а можливо, навіть з драматичним чуттям (не те, що це такважливо, але це може зробити читання вголос цікавішим)... Приклади книг, які ми читали вголос: «Хроніки Нарнії» К.С.Льюїса та «Трилогія бромеліади» Террі Пратчетта".

• "Я вчитель англійської мови в середній школі, ми зосереджуємось на грамотності в нашій школі, бо багато наших дітей читають посередньо чи навіть гірше. Батьки, нам потрібна ваша допомога. БУДЬ ЛАСКА, читайте своїм дітям!"

• "Прочитайте книгу «The Reading Promise» (Читання обіцянок). Це вас надихне. Не забувайте найголовнішого: читання вголос тісно пов'язує вас із дитиною в зустрічі "душа з душею", яка каже, що ми з вами та пригода разом. Це поєднання сердець".

Кажуть, що наявність у будинку принаймні 20 чи більше книг має значення. Це означає, що читання для дорослих важливе. Якщо діти бачать, як дорослі читають книги, листи, газети тощо, це справляє на них враження.

Проте, зазначимо, що виховання розумних дітей передбачає багато заходів (а не одне лише читання) здебільшого пов'язаних із взаємодією з батьками.

За матеріалом: Happy You Happy Family

Фотограф Стів Блум: на наших очах руйнуються унікальні екосистеми

слайд-презентація

«Коли я тільки почав фотографувати дику природу, мені здавалося, що у мене достатньо часу для того, щоб відвідати всі цікаві для мене місця. Як же я помилявся! Забруднення довкілля призводить до того, що природні екосистеми повністю руйнуються. Зараз я поспішаю робити знімки й мене підганяє відчуття загрози, що нависла над тваринним світом. Тривожні почуття переслідують мене».

Невимовно красива книга-фотоальбом «Животные» розкриває сотні сторінок фотографій тваринного світу, які зробив знаний фотограф Стів Блум. Сюди ввійшли найкращі його роботи, зроблені в різних куточках світу, на різних континентах за 20 років, але не тільки. Ще фотограф написав прекрасну передмову про побачене, почуте й осмислене. Проте, що природа гине на наших очах.

Пропонуємо прочитати частину його передмови до книги-фотоальбому «Жывотные»,  яка особлива актуальна сьогодні, в переддень Всесвітнього дня довкілля.

«Незабаром після мого першого візиту на Борнео там розігралися лісові пожежі, які практично повністю знищили рослинний і тваринний світ цього регіону. Приїхавши до Кенії, яку відвідував торік, я насилу впізнав цю країну, спустошену затяжною посухою. Колонія альбатросів на Фолклендських островах загинула в пожежі всього через кілька днів після мого від'їзду. У Канаді коливання температури вплинули на міграцію полярних ведмедів; в Антарктиді тане лід. На наших очах руйнуються унікальні екосистеми, і все через байдужість людства до своєї планети та її природних ресурсів. Наша впевненість у тому, що Земля й далі виноситиме нестримне розграбування, щонайменше, легковажна. Але ж ми перебуваємо в прямій залежності один від одного, й охорона природи, мабуть, — єдиний спосіб відновити баланс і зберегти життя на планеті.

«Ми не маємо права розпоряджатися природою, ми її частина, і залежимо від її щедрот».

«Наша душа живе не в тілесній оболонці, вона — частина величезного світу. Інтуїтивне відчуття іншої істоти лежить в основі любові. Вийшовши за межі свого Его і розчинившись у всесвіті, людина здатна пізнати сенс буття».

Дитячі книги про родинне тепло

перегляд

        Шановні читачі, Шилівська сільська бібліотека вітає вас з Днем захисту дітей та Всесвітнім днем батьків!

       Батьки завжди намагаються передати дітям моральні цінності, культуру, традиції, а ще зігріти їх теплом родинного вогнища. І в цій світлій справі дуже часто в пригоді — книга.

       Пропонуємо переглянути топ дитячих книг, де на першому плані — родина.


     1. Серія книг "14 лісових мишей" японського автора (й водночас художника) Івамура Кадзуо. Це дуже популярна в Японії (і не тільки) серія про життя трьох поколінь мишачого сімейства: бабуся, дідусь, мама, тато і ще десяток мишенят. 14 книг присвячено одній темі, як от "Сніданок", "Переїзд", "Колискова", "Новий рік" та ін.

      2. Книга "Карлхен, тато, мама й бабуся Ніккель" німецької художниці й письменниці Ротраут Сузанни Бернер. Надзвичайно милі сімейні історії про зайченя Крлхена та його родину завоювали популярність у малюків усього світу.

     3. Книжка-картинка "До нас на чай заходив тигр!" англійської авторки Джудіт Керр. Це незвичайна й добра історія однієї сім'ї. Цю історію письменниця часто розповідала своїм дітям перед сном, а опісля вирішила записати й намалювати.


    4. Книга "Велика книжка кролячих історій" від Женев'єви Юр'є. До збірки увійшло аж 15 казочок. Це позитивна книга про сімейку кроленят, із якими трапляється безліч найрізноманітніших пригод! У книзі переданий домашній затишок, теплий побут у сім'ї, дружба між дітьми, щирі відносини між поколіннями.

Приємного читання й нових книг-відкриттів!